Переклад тексту пісні Веснушки - pyrokinesis

Веснушки (оригінал)

Почерком резким
Я рисую между точек отрезки
От пяток до макушки
Так соединяются в созвездия веснушки
Тонут тучи в бездне луж, к ним
Опадает вся листва как безделушки
Но только ты не называй меня бездушным
Ты пойми я просто коллекционирую веснушки
И чтоб родиться звёздам — нужно миллиарды лет
У нас нет времени их ждать
А потому, я провожу меж рыжих точек
Сотни линий, чтобы сто новых созвездий
Осветили всё вокруг и я видел куда бежать
И как не жаль, и как бы не было бы тяжко
Если я усну под небом, то накройте деревяшкой —
Я больше не заслужил
И как не проси смерти про себя
Но ты попробуй это ей в глаза скажи
И дрожи, не думай о вечном
И важно только, что сохранило бы мою речь
Но однажды, позабудете испуг вы
Тот, с которым знаки распадаются на звуки
И на буквы, приобретая смерть
Почерком резким я рисую между точек отрезки
От пяток до макушки — так соединяются в созвездия веснушки
Соединяются веснушки, так соединяются веснушки
Всё в белом инее топя, топя
Соединяются в созвездие по имени тебя тебя, тебя
Почерком резким я рисую между точек отрезки
От пяток до макушки — так соединяются в созвездия веснушки
Соединяются веснушки, так соединяются веснушки
Всё в белом инее топя, топя
Соединяются в созвездие по имени тебя тебя, тебя
И я как не смотри таков
Что такого мешка цинизма не видел Мариенгоф
И ты десятый раз спроси: «Как делишки?»
(Кое-как, но)
Стоит жить хотя бы ради пьяной вишни
Хотя бы ради сахара на розовых губах
И воздух розами пропах — так умирают небеса
И я кажется расклеился опять, и как не просишь
«Помоги», — но себя каждый лепит сам
И я налепил себя как лейкопластырь
На золушки натёртую ступню хрустальной туфелькой
Хоть и проще было склеить ласты, и между нами говоря
Мы будем съедены как трюфель, но
В конце концов ещё не зная стал бы кем
Человек найдёт себя внутри сказаний и легенд
И время не потащит под косу его
Если будет хоть одно неподлежащее сказуемо
— Так что расскажи мне!
Почерком резким я рисую между точек отрезки
От пяток до макушки — так соединяются в созвездия веснушки
Соединяются веснушки, так соединяются веснушки
Всё в белом инее топя, топя
Соединяются в созвездие по имени тебя тебя, тебя
Почерком резким я рисую между точек отрезки
От пяток до макушки — так соединяются в созвездия веснушки
Соединяются веснушки, так соединяются веснушки
Всё в белом инее топя, топя
Соединяются в созвездие по имени тебя тебя, тебя
Почерком резким я рисую между точек отрезки
От пяток до макушки — так соединяются в созвездия веснушки
Соединяются веснушки, так соединяются веснушки
Всё в белом инее топя, топя
Соединяются в созвездие по имени тебя тебя, тебя

(переклад)

Рукописний текст
Я малюю між точками відрізки
Від п'ят до маківки
Так з'єднуються в сузір'я ластовиння
Тонуть хмари в безодню калюж, до них
Опадає все листя як дрібнички
Але тільки ти не називай мене бездушним
Ти зрозумій я просто колекціоную ластовиння
І щоб народитися зіркам - потрібно мільярди років
У нас немає часу їх чекати
А тому, я проводжу між рудими крапками
Сотні ліній, щоб сто нових сузір'їв
Висвітлили все навколо і я бачив куди бігти
І як не шкода, і як би не було б тяжко
Якщо я засну під небом, то накрийте деревинкою
Я більше не заслужив
І як не проси смерті про себе
Але ти спробуй це їй у вічі скажи
І тремті, не думай про вічне
І важливо тільки, що зберегло б мою мову
Але одного разу, забудете переляк
Той, з яким знаки розпадаються на звуки
І на літери, набуваючи смерті
Почерком різким я малюю між точками відрізки
Від п'ят до маківки — так з'єднуються в сузір'я ластовиння
З'єднуються ластовиння, так з'єднуються ластовиння
Все в білому іній топя, топя
З'єднуються в сузір'я на ім'я тебе тебе, тебе
Почерком різким я малюю між точками відрізки
Від п'ят до маківки — так з'єднуються в сузір'я ластовиння
З'єднуються ластовиння, так з'єднуються ластовиння
Все в білому іній топя, топя
З'єднуються в сузір'я на ім'я тебе тебе, тебе
І я як не дивись такий
Що такого мішка цинізму не бачив Марієнгоф
І ти вдесяте запитай: «Як справи?»
(Сяк-так, але)
Варто жити хоча б заради п'яної вишні
Хоча б заради цукру на рожевих губах
І повітря трояндами пропах - так вмирають небеса
І я здається розклеївся знову, і як не просиш
«Допоможи», але кожен кожен ліпить сам
І я наліпив себе як лейкопластир
На попелюшки натерту ступню кришталевим черевичком
Хоч і простіше було склеїти ласти, і між нами кажучи
Ми будемо з'їдено як трюфель, але
Зрештою, ще не знаючи став би ким
Людина знайде себе всередині сказань та легенд
І час не потягне під косу його
Якщо буде хоч одне не підлягає присудку
— Тож розкажи мені!
Почерком різким я малюю між точками відрізки
Від п'ят до маківки — так з'єднуються в сузір'я ластовиння
З'єднуються ластовиння, так з'єднуються ластовиння
Все в білому іній топя, топя
З'єднуються в сузір'я на ім'я тебе тебе, тебе
Почерком різким я малюю між точками відрізки
Від п'ят до маківки — так з'єднуються в сузір'я ластовиння
З'єднуються ластовиння, так з'єднуються ластовиння
Все в білому іній топя, топя
З'єднуються в сузір'я на ім'я тебе тебе, тебе
Почерком різким я малюю між точками відрізки
Від п'ят до маківки — так з'єднуються в сузір'я ластовиння
З'єднуються ластовиння, так з'єднуються ластовиння
Все в білому іній топя, топя
З'єднуються в сузір'я на ім'я тебе тебе, тебе