Переклад тексту пісні Стотысячекрылым - pyrokinesis

Стотысячекрылым (оригінал)

В глазах каждой зимующей птицы
Что улетала на юг, созерцал отражение
Зарницы тех душ, что напрасно погибли в бою
За идеи, за пламя в душе, но самих не нашедших приют
И стотысячекрылый косяк перелетных в строю
У которого сто тысяч судеб и каждый в нем ищет свою
Всеми клетками своего тела
Что стали пернатым темницей
Я чувствую, может когда-то
Сорвутся с оков и мои перелетные птицы
В небе так чисто,
А на земле лишь бесчисленны дыры
Надеюсь сломать эту клетку и тоже потом
Как они стать стотысячекрылым
Мы прыгаем все с ветки на ветку
Проживая беспощадно медленно век тут
Прогорая быстро, пустим пепел по ветру
И глаза наполненные светом померкнут
Мы не хотели власти над всем миром
Мы желали быть свободней многокрылых серафимов
И беспечно пальцем тыкая в туманность Андромеды
Мы хотели быть сверхновой, будто Гамма и Омега
А пока мы ищем свою пару тех крыльев,
Но покоривши океан, мы все выльем
И выпьем опустошая других, затем себя
Наполняя, ищем новые моря день ото дня
И я меняю фотокарточки в альбоме
И я все не доверяю ни на каплю, ни на долю
Этой памяти, не знаю как избавиться от боли,
Но все так же подставляю охладевшие ладони
Под твои мокрые глазки, уже прозябшие насквозь
И почти угасший внутренний огонь
И я прошу, позволь дотронуться рукой к твоим щекам
И видел крылья в отраженье твоих слез, но не считал
Сколько птиц перелетных
И сколько же из них так низко берёт
И сколько прячется за книг переплеты
И сколько больше никогда не споёт, никогда не споёт
И всеми клетками своего тела
Что стали пернатым темницей
Я чувствую может когда-то
Сорвутся с оков и мои перелетные птицы
В небе так чисто,
А на земле лишь бесчисленны дыры
Надеюсь сломать эту клетку и тоже потом
Как они стать стотысячекрылым
Сколько в клетке пробыли мы
Ведь на земле нас не приняли,
Но словив ветра порывы, мы
Обернемся стотысячекрылыми
Сколько в клетке пробыли мы
Ведь на земле нас не приняли,
Но словив ветра порывы, мы
Обернемся стотысячекрылыми!
Стотысячекрылыми, стотысячекрылыми
Стотысячекрылыми, обернемся стотысячекрылыми
Стотысячекрылыми, стотысячекрылыми
Стотысячекрылыми, обернемся стотысячекрылыми
Сколько в клетке пробыли мы
Ведь на земле нас не приняли,
Но словив ветра порывы, мы
Обернемся стотысячекрылыми
Сколько в клетке пробыли мы
Ведь на земле нас не приняли,
Но словив ветра порывы, мы
Обернемся стотысячекрылыми
Стотысячекрылыми, стотысячекрылыми
Стотысячекрылыми, обернемся стотысячекрылыми
Стотысячекрылыми, стотысячекрылыми
Стотысячекрылыми, обернемся стотысячекрылыми

(переклад)

У очах кожного зимуючого птаха
Що летіла на південь, споглядав відображення
Зарниці тих душ, що даремно загинули в бою
За ідеї, за полум'я в душі, але самих притулків, що не знайшли.
І стотисячокрилий косяк перелітних у буду
У якого сто тисяч доль і кожен у ньому шукає свою
Усіми клітинами свого тіла
Що стали пернатою в'язницею
Я відчуваю, може колись
Зірвуться з оків і мої перелітні птахи
У небі так чисто,
А на землі лише незліченні дірки
Сподіваюся зламати цю клітку і теж потім
Як вони стати стотисячокрилим
Ми стрибаємо всі з гілки на гілки
Проживаючи нещадно повільно століття тут
Прогоряючи швидко, пустимо попіл за вітром
І очі наповнені світлом потьмяніють
Ми не хотіли влади над усім світом
Ми хотіли бути вільнішими за багатокрилі серафими
І безпечно пальцем тикаючи в туманність Андромеди
Ми хотіли бути надновою, ніби Гамма і Омега
А поки ми шукаємо свою пару тих крил,
Але підкоривши океан, ми все виллємо
І вип'ємо спустошуючи інших, потім себе
Наповнюючи, шукаємо нові моря з кожним днем
І я міняю фотокартки в альбомі
І я все не довіряю ні на краплю, ні на долю
Цієї пам'яті, не знаю як позбутися болю,
Але все так що підставляю охолоділі долоні
Під твої мокрі очі, вже наскрізь прозяблі
І майже згаслий внутрішній вогонь
І я прошу, дозволь доторкнутися рукою до твоїх щок
І бачив крила у відбиток твоїх сліз, але не рахував
Скільки птахів перелітних
І скільки з них так низько бере
І скільки ховається за книг плетіння
І скільки більше ніколи не заспіває, ніколи не заспіває
І всім клітинами свого тіла
Що стали пернатою в'язницею
Я відчуваю може колись
Зірвуться з оків і мої перелітні птахи
У небі так чисто,
А на землі лише незліченні дірки
Сподіваюся зламати цю клітку і теж потім
Як вони стати стотисячокрилим
Скільки в клітині пробули ми
Адже на землі нас не прийняли,
Але словивши вітру пориви, ми
Обернемось стотисячокрилими
Скільки в клітині пробули ми
Адже на землі нас не прийняли,
Але словивши вітру пориви, ми
Обернемося стотисячокрилими!
Стотисячокрилими, стотисячокрилими
Стотисячокрилими, обернемося стотисячокрилими
Стотисячокрилими, стотисячокрилими
Стотисячокрилими, обернемося стотисячокрилими
Скільки в клітині пробули ми
Адже на землі нас не прийняли,
Але словивши вітру пориви, ми
Обернемось стотисячокрилими
Скільки в клітині пробули ми
Адже на землі нас не прийняли,
Але словивши вітру пориви, ми
Обернемось стотисячокрилими
Стотисячокрилими, стотисячокрилими
Стотисячокрилими, обернемося стотисячокрилими
Стотисячокрилими, стотисячокрилими
Стотисячокрилими, обернемося стотисячокрилими