Переклад тексту пісні Пальчики паноптикум - pyrokinesis

Пальчики паноптикум (оригінал)

Спасибо друзья, спасибо
Хватит, не стоит, не стоит аплодисментов
Не стоит, друзья
Сегодня для вас выступает…
И я скрещу пальчики за спину
Ещё мальчиком засни, тот час гадал тогда
Проснусь ли я счастливым?
И как же часто, так же невообразимо
Ощущал, как давит небо
Да и хватит ли мне сил?
Но выдержать такой, с которой давит потолок
На мускулы не мог и расплетаются волокна
На помощь пусть и звал, но мне ответил только рвотный
Из посланных позывов
Так тебе закроют рот
Твои пальчики красивые
Они созданы играть фортепиано
На полный зал
Твои пальчики красивые
Искушай, но кто же знал
И мне так жаль, что их судьба все поломала
И пока что наслаждается, не замечая зритель
Она кормит темноту и в ней заводит паразитов
Ты изнутри грызи себя, грызи, хоть всю сгрызи,
Но коль ей такое горе, суждено быть композитором
Чтобы страдать для всех
Пачкаются кнопки
На пальчики упала и сломала, крышкой хлопнув
Осталось нарушать законы оптики
Видеть мир сквозь водник и водку,
Но какой артист, такой паноптикум
Пачкаются кнопки
На пальчики упала и сломала, крышкой хлопнув
Осталось нарушать законы оптики
Видеть мир сквозь водник и водку,
Но какой артист, такой паноптикум
Люди повскакивали с кресла
Мажет пианист, за ним сбивается оркестр весь
Она им корчится (пам-пам-пам-пам)
И радуется публика (пам-пам-пам-пам)
И что-то неразборчиво слетает с её губ
И вот тогда всем весело
Оркестр у вас отвратен,
Но поломай, и все станут захлёбываясь орать
«Её надо вам подвести к награде, как косточки виноградинки
Пальчики хрустят, батеньки, божечки, как игра тебе»
И льются аплодисменты
Здесь подлинное величие,
Но длинною в момент
Она за сей момент заплатит, угадай чем
И за каждый свой шедевр для людей
Она ломает себе пальчик
И ещё одной седая стала прядь
Их когда-то было десять, а теперь осталось пять,
Но ей не жалко все сломать
Как поразительно, забвение не грозит
Ах, какое счастье всё ж быть композитором!
(Какое счастье!)
Пачкаются кнопки (Вы себе даже не представляете, друзья!)
На пальчики упала и сломала, крышкой хлопнув (Какое счастье! Невероятно, друзья!
Осталось нарушать законы оптики (Даже себе не представляете!)
Видеть мир сквозь водник и водку (Друзья, вы просто не представляете!)
Но какой артист, такой паноптикум (Взрывает в груди друзья, вы чувствуете это?)
Пачкаются кнопки
На пальчики упала и сломала, крышкой хлопнув (Спасибо! Вы чувствуете это?
Спасибо!)
Осталось нарушать законы оптики (Это любовь! Не надо, не стоит цветов!
Вы чувствуете это?
Не стоит!
Спасибо!)
Видеть мир сквозь водник и водку (Спасибо!)
Но какой артист, такой паноптикум

Пальчики паноптикум (переклад)

Дякую друзі, дякую
Досить, не стоїть, не стоїть оплесків
Не варто, друзі
Сьогодні для вас виступає...
І я скрещу пальчики за спину
Ще хлопцем засни, ту годину ворожив тоді
Прокинусь я щасливим?
І як часто, так неймовірно
Відчував, як тисне небо
Так і вистачить мені сил?
Але витримати такий, з яким тисне стеля
На м'язи не міг і розплітаються волокна
На допомогу нехай і кликав, але мені відповів тільки блювотний
З посланих позивів
Так тобі закриють рота
Твої пальчики гарні
Вони створені грати фортепіано
На повний зал
Твої пальчики гарні
Спокушай, але хто же знав
І мені так шкода, що їхня доля все поламала
І поки що насолоджується, не помічаючи глядач
Вона годує темряву і в ній заводить паразитів
Ти зсередини гризи себе, гризи, хоч усю згризи,
Але коли їй таке горе, судилося бути композитором
Щоб страждати для всіх
Забруджуються кнопки
На пальчики впала і зламала, кришкою грюкнувши
Залишилось порушувати закони оптики
Бачити світ крізь водник і горілку,
Але який артист, такий паноптикум
Забруджуються кнопки
На пальчики впала і зламала, кришкою грюкнувши
Залишилось порушувати закони оптики
Бачити світ крізь водник і горілку,
Але який артист, такий паноптикум
Люди пострибали з крісла
Маже піаніст, за ним збивається весь оркестр
Вона ним корчиться (пам-пам-пам-пам)
І радіє публіка (пам-пам-пам-пам)
І щось нерозбірливо злітає з її губ
І ось тоді всім весело
Оркестр у вас вас огидний,
Але поламай, і все стануть захлинаючись кричати
«Її треба вам підвести до нагороди, як кісточки виноградинки
Пальчики хрумтять, батеньки, божечки, як гра тобі»
І ллються оплески
Тут справжня велич,
Але довгим у момент
Вона за цей момент заплатить, вгадай чим
І за кожний свій шедевр для людей
Вона ламає собі пальчик
І ще однією сивою стала пасмо
Їх колись було десять, а тепер залишилося п'ять,
Але їй не шкода все зламати
Як разюче, забуття не загрожує
Ах, яке щастя все бути композитором!
(Яке щастя!)
Забруджуються кнопки (Ви собі навіть не представляєте, друзі!)
На пальчики впала і зламала, кришкою грюкнувши (Яке щастя! Неймовірно, друзі!
Залишилося порушувати закони оптики (Навіть собі не уявляєте!)
Бачити світ крізь водник і горілку (Друзі, ви просто не уявляєте!)
Але який артист, такий паноптикум (Вириває в груди друзі, ви відчуваєте це?)
Забруджуються кнопки
На пальчики впала і зламала, кришкою грюкнувши (Спасибі! Ви відчуваєте це?
Спасибі!)
Залишилося порушувати закони оптики (Це кохання! Не треба, не варто квітів!
Ви відчуваєте це?
Не стоїть!
Спасибі!)
Бачити світ крізь водник і горілку (Дякую!)
Але який артист, такий паноптикум