Переклад тексту пісні Echo - pyrokinesis

Echo (оригінал)

И сколько видано антиутопий
Столько допотопных копий
Всяких идеалов, но всё разрушено, и взять хотя бы малость
От того, что каждый день как будто по канату
И под канонады праздников я будто бы рассыпался на атомы
Время собирает камни
Так хотел заполучить весь мир, но он не выделил куска мне
Не выделил ни острова, и, в космос устремляя взоры
Даже там я проиграл с позором
Закрывая ставни окон, осуждаю мир за то, что я от неба далеко так
И на кой мне рок судьбы от мученика
Если не дано мне разогнать все тучи?
А дано впитать в себя пороки поколений
Там чужой, а тут иду не с теми, не тот берег
И впустую разбазарил все идеи
Искал любовь, нашёл лишь одиночество
Искал себя и всё беспамятно стоял на месте
Стержень каменный, но воды времени
И даже этот камень сточат, разлетаясь лебединой песней
Песней боли и отчаяния
Печали, страха, одиночества и безразличия
Стороны обратной жизни
И только через муки можно увидать
Во всей красе её величие
И мы будем пылать ярче гаммы с омегой
И прочь от земли, и тут места нам нету
И небо теперь не предел, не помеха
Умрём, но останемся в вечности эхом
Пылать ярче гаммы с омегой
И прочь от земли, и тут места нам нету
И небо теперь не предел, не помеха
Умрём, но останемся в вечности эхом
И мы будем пылать ярче гаммы с омегой
И прочь от земли, и тут места нам нету
И небо теперь не предел, не помеха
Умрём, но останемся в вечности эхом
Пылать ярче гаммы с омегой
И прочь от земли, и тут места нам нету
И небо теперь не предел, не помеха
Умрём, но останемся в вечности эхом
Сквозь ладошки ускользает время
И каждая песчинка на вес золота
От марта до апреля.
Мы поделили мир бы поровну,
Но я опору потерял и в пол давлю педаль, теряя управление
И я ещё раз попрошу тебя, отдай, отдай мне в руки
Не жалей и отдай хотя б ещё немного времени
Вдоль высоковольтных башен
Разлетится эта песня, подперев под свои плечи веху
Поглощаясь обелисками многоэтажек
И я умру, навсегда увековечив эхом
Песню боли и отчаяния
Печали, страха, одиночества и безразличия
Стороны обратной жизни
И только через муки можно увидать
Во всей красе её величие
И мы будем пылать ярче гаммы с омегой
И прочь от земли, и тут места нам нету
И небо теперь не предел, не помеха
Умрём, но останемся в вечности эхом
Пылать ярче гаммы с омегой
И прочь от земли, и тут места нам нету
И небо теперь не предел, не помеха
Умрём, но останемся в вечности эхом
И мы будем пылать ярче гаммы с омегой
И прочь от земли, и тут места нам нету
И небо теперь не предел, не помеха
Умрём, но останемся в вечности эхом
Пылать ярче гаммы с омегой
И прочь от земли, и тут места нам нету
И небо теперь не предел, не помеха
Умрём, но останемся в вечности эхом

(переклад)

І скільки видано антиутопій
Стільки допотопних копій
Всяких ідеалів, але все зруйновано, і взяти хоча б трохи
Від того, що кожен день начебто по канату
І під канонади свят я ніби би розсипався на атоми
Час збирає каміння
Так хотів отримати весь світ, але він не виділив шматка мені
Не виділив жодного острова, і, вкосмос спрямовуючи погляди
Навіть там я програв з ганьбою
Закриваючи віконниці вікон, засуджую світ за те, що я від неба далеко так
І на кой мені рок долі від мученика
Якщо не дано мені розігнати всі хмари?
А дано ввібрати в себе вади поколінь
Там чужий, а тут іду не з тими, не той берег
І марно розбазарив усі ідеї
Шукав кохання, знайшов лише самотність
Шукав себе і все безпам'ятно стояв на місці
Стрижень кам'яний, але води часу
І навіть цей камінь сточать, розлітаючись лебединою піснею
Пісень болю і відчаю
Печалі, страху, самотності та байдужості
Сторони зворотного життя
І тільки через муки можна побачити
У всій красі її велич
І ми будемо палати яскравіше гами з омегою
І проти від землі, і тут місця нам немає
І небо тепер не межа, не перешкода
Помремо, але залишимося у вічності луною
Палати яскравіше гами з омегою
І проти від землі, і тут місця нам немає
І небо тепер не межа, не перешкода
Помремо, але залишимося у вічності луною
І ми будемо палати яскравіше гами з омегою
І проти від землі, і тут місця нам немає
І небо тепер не межа, не перешкода
Помремо, але залишимося у вічності луною
Палати яскравіше гами з омегою
І проти від землі, і тут місця нам немає
І небо тепер не межа, не перешкода
Помремо, але залишимося у вічності луною
Крізь долоні вислизає час
І кожна піщинка на вага золота
Від березня до квітня.
Ми поділили світ би порівну,
Але я пору втратив і в півдавлю педаль, втрачаючи управління
І я ще раз попрошу тебе, віддай, віддай мені в руки
Не шкодуй і віддай хоча б ще трохи часу
Вздовж високовольтних веж
Розлетиться ця пісня, підперши під свої плечі віху
Поглинаючись обелісками багатоповерхівок
І я умру, назавжди увічнивши луною
Пісню болю і відчаю
Печалі, страху, самотності та байдужості
Сторони зворотного життя
І тільки через муки можна побачити
У всій красі її велич
І ми будемо палати яскравіше гами з омегою
І проти від землі, і тут місця нам немає
І небо тепер не межа, не перешкода
Помремо, але залишимося у вічності луною
Палати яскравіше гами з омегою
І проти від землі, і тут місця нам немає
І небо тепер не межа, не перешкода
Помремо, але залишимося у вічності луною
І ми будемо палати яскравіше гами з омегою
І проти від землі, і тут місця нам немає
І небо тепер не межа, не перешкода
Помремо, але залишимося у вічності луною
Палати яскравіше гами з омегою
І проти від землі, і тут місця нам немає
І небо тепер не межа, не перешкода
Помремо, але залишимося у вічності луною