| Немає ніде тепла, то чорніє над головою
|
| То над нею вже світить тапочок,
|
| Але кінцевість близька і штовхаючись від цих лапок, ніж
|
| Вертить планети куля, так народжуються діти метеликів
|
| Що знайти кінець (де?)
|
| Висять все поруч і від хвороб волають вони
|
| Хто співав пісні, той і розіп'ятий
|
| Навіть небо гниє і здається в цвілі плямами,
|
| Але здатний на лапки так же взяти весь неосяжний світ
|
| Одна маленька людина нам все приховала і чекай свого секрету
|
| Він відкриє всім лише тоді, коли виростить собі крильця
|
| Вимушений, боляче було щоб…
|
| …Але як не ревти і плакати?
|
| Чим більше щастя хробакам, тим потворніші діти метеликів,
|
| А в коконах знову шлюб
|
| І гуляє моя прецесія
|
| Життя це лише явище, смерть це лише процес
|
| Я теж все ховаю в коконі, просто щоб росло,
|
| Але питання в ньому потім побачиш: «Потворність чи спорідненість?»
|
| І доведеться це прийняти
|
| Немає ніде тепла, то чорніє над головою
|
| То над нею вже світить тапочок,
|
| Але кінцевість близька і штовхаючись від цих лапок, ніж
|
| Вертить планети куля, так народжуються діти метеликів
|
| (Народжуються діти метеликів)
|
| Немає ніде тепла, то чорніє над головою
|
| То над нею вже світить тапочок,
|
| Але кінцевість близька і штовхаючись від цих лапок, ніж
|
| Вертить планети куля, так народжуються діти метеликів
|
| (Народжуються діти метеликів)
|
| Гуляє моя прецесія, життя це лише явище
|
| Смерть це лише процес, і я кину все на рахунок
|
| Випадкової однієї мутації, сльози лити чи спалити?
|
| Так гуляє моя нутація, маленький чоловічок-коник
|
| Шукає меч, але тут нічим удар тримати
|
| І не дати собі лягти на плічки, весь неосяжний світ
|
| І як гвоздик у долоню майже що, вбив у крильце зубочистку,
|
| Але як би тепер витягти?
|
| Тільки так, щоб не відривати до біса,
|
| Але на цей раз в роті метелик тоне, брикаючись у густій слині.
|
| Вона явно приречена, але ручаюсь, що зовсім ні
|
| Виходить, значить нам все прощається в порожнечі
|
| Так обертається куля землі і гуляє моя прецесія
|
| Життя це лише явище, смерть це лише процес
|
| І я жук, який переміг тапочок
|
| Раз ніде немає тепла, то чим у коконі холодніше
|
| Тим прекрасніші діти метеликів, тож туші вогонь
|
| Немає ніде тепла, то чорніє над головою
|
| То над нею вже світить тапочок,
|
| Але кінцевість близька і штовхаючись від цих лапок, ніж
|
| Вертить планети куля, так народжуються діти метеликів
|
| (Народжуються діти метеликів)
|
| Немає ніде тепла, то чорніє над головою
|
| То над нею вже світить тапочок,
|
| Але кінцевість близька і штовхаючись від цих лапок, ніж
|
| Вертить планети куля, так народжуються діти метеликів
|
| (Народжуються діти метеликів)
|
| Немає ніде тепла, то чорніє над головою
|
| То над нею вже світить тапочок,
|
| Але кінцевість близька і штовхаючись від цих лапок, ніж
|
| Вертить планети куля, так народжуються діти метеликів, народжуються діти метеликів
|
| Немає ніде тепла, то чорніє над головою
|
| То над нею вже світить тапочок,
|
| Але кінцевість близька і штовхаючись від цих лапок, ніж
|
| Вертить планети куля, так народжуються діти метеликів, народжуються діти метеликів |