Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Ангелы не летают, виконавця - pyrokinesis. Пісня з альбому МОЯ МИЛАЯ ПУСТОТА, у жанрі Русский рэп
Дата випуску: 15.08.2019
Лейбл звукозапису: Rhymes Music
Мова пісні: Російська мова
Ангелы не летают(оригінал) |
Через красные колючки дети тянут ручки |
К цветам, солнце отключится и спрячется за тучками |
Там умирают звёзды не первый раз |
Для них скитальцы мы, их дети пальцами |
Крошат небо, как пенопласт |
Я соблюдаю пост, кормлю демонов в темноте |
И наблюдаю рост кокона бабочки в гнойнике |
Пожирающий всё бутон мой в уходе дороговат |
Так что розы под сапогом украшают дорогу в ад (смекаешь?) |
От поломок мой звенит замок, ведь когда-то обещал |
Любой ценой хранить огонь зеницы ока |
Как итог — я чудовище темноты, |
Но на кой тогда мне огонь? |
Детям бабочек ближе кокон |
(Коль искренность — макияж!) |
А действительно правда слепит ли? |
На веки лягут тени |
Как леди на выпускной. |
Ей завладеть |
И она смоет всю косметику, так хочется раздеть её |
И глубже поставить вопрос эстетики |
Будто гнёздышко голубей своё, постелю кровать и спою тебе колыбельную |
Мой милый ангел задумался над грешком, а что |
Если вырвать себе бы каждое пёрышко? |
Дьявол не звенит побрякушками, а ангелы не летают |
Они там разбиваются равнодушно |
Даже Боги пугаются высоты и коль крылья — мусор |
Тогда я набью теми пёрышками подушку |
Дьявол не звенит побрякушками, а ангелы не летают |
Они там разбиваются равнодушно |
Даже Боги пугаются высоты и коль крылья — мусор |
Тогда я набью теми пёрышками подушку |
Наша Таня громко плачет, не достанет, и воробушек хохочет |
Наша Таня уронила в речку мячик, и за это нашей Тане уронил наш ангелочек |
На головушку бетонный небосвод, уходит из-под ног |
Мать-земля и она девичьи роняет слёзы-семечки |
В мёртвую почву, я клянусь! |
Им молитвой не помочь, ну и пусть (ну и пусть) |
Но я влюблён, несите платье |
Ах, какое счастье, гнить в два раза больше |
Счастье — гнить вдвоём, так что сыграем свадьбу |
Под терновый, под венец, но под ним давно забыл святой отец |
Что дьявол не подлец, а продавец |
И он даёт лишь то, чего желаешь ты |
И он даёт лишь то, чего желаю я |
И он даёт лишь то, чего желаем мы вдвоём |
Однажды я желал за нас двоих, |
Но Кровью Трёх больна святая троица |
Дьявол не звенит побрякушками, а ангелы не летают |
Они там разбиваются равнодушно |
Даже Боги пугаются высоты, и коль крылья — мусор |
Тогда я набью теми пёрышками подушку |
Дьявол не звенит побрякушками, а ангелы не летают |
Они там разбиваются равнодушно |
Даже Боги пугаются высоты, и коль крылья — мусор |
Тогда я набью теми пёрышками подушку |
И лягу спать |
Баю-баюшки |
Баю-баюшки |
Баю-баюшки |
Тсс, во мне ребенок, что мешает спать |
Растёт, как свет, чтобы рождать теней |
Играя, тянет под кровать, |
Но злится небо, там вот-вот взойдет |
Сатурн, чтобы сожрать детей |
(переклад) |
Через червоні колючки діти тягнуть ручки |
До квітів, сонце відключиться і сховається за хмаринками |
Там вмирають зірки не перший раз |
Для них мандрівники ми, їхні діти пальцями |
Кришать небо, як пінопласт |
Я дотримуюсь посту, годую демонів у темряві |
І спостерігаю зростання кокона метелика в гнійнику |
Пожираючий все бутон мій у догляді дорогуватий |
Так що троянди під чоботом прикрашають дорогу в пекло (змієш?) |
Від поломок мій дзвенить замок, адже колись обіцяв |
Будь-якою ціною зберігати вогонь зіниці ока |
Як підсумок — я чудовище темряви, |
Але на якій тоді мені вогонь? |
Дітям метеликів ближче кокон |
(Як щирість — макіяж!) |
А? справді правда сліпить? |
На віки ляжуть тіні |
Як леді на випускній. |
Їй заволодіти |
І вона змиє всю косметику, так хочеться роздягнути її |
І глибше поставити питання естетики |
Мов гніздечко голубів своє, постіль ліжко і заспіваю тобі колискову |
Мій милий ангел замислився над грішком, а що |
Якщо вирвати собі кожну пір'їнку? |
Диявол не дзвенить брязкальцями, а ангели не літають |
Вони там розбиваються байдуже |
Навіть Боги лякаються висоти і коли крила — сміття |
Тоді я наб'ю тими пір'ячками подушку |
Диявол не дзвенить брязкальцями, а ангели не літають |
Вони там розбиваються байдуже |
Навіть Боги лякаються висоти і коли крила — сміття |
Тоді я наб'ю тими пір'ячками подушку |
Наша Таня голосно плаче, не достане, і горобців регоче |
Наша Таня впустила в річку м'ячик, і за це нашій Тані впустив наш янголятко |
На головушку бетонний хмарочос, йде з-під ніг |
Мати-земля і вона дівочі кидає сльози-насіння |
У мертвий ґрунт, я клянуся! |
Їм молитвою не допомогти, ну і нехай (ну і нехай) |
Але я закоханий, несіть сукню |
Ах, яке щастя, гнити в два рази більше |
Щастя - гнити удвох, так що зіграємо весілля |
Під терновий, під вінець, але під ним давно забув святий отець |
Що диявол не негідник, а продавець |
І він дає лише те, чого бажаєш ти |
І він дає лише те, чого бажаю я |
І він дає лише те, чого бажаємо ми вдвох |
Якось я бажав за нас двох, |
Але Кров'ю Трьох хвора свята трійця |
Диявол не дзвенить брязкальцями, а ангели не літають |
Вони там розбиваються байдуже |
Навіть Боги лякаються висоти, і коли крила — сміття |
Тоді я наб'ю тими пір'ячками подушку |
Диявол не дзвенить брязкальцями, а ангели не літають |
Вони там розбиваються байдуже |
Навіть Боги лякаються висоти, і коли крила — сміття |
Тоді я наб'ю тими пір'ячками подушку |
І ляжу спати |
Баю-баюшки |
Баю-баюшки |
Баю-баюшки |
Тсс, у мене дитина, що заважає спати |
Росте, як світло, щоб народжувати тіней |
Граючи, тягне під ліжко, |
Але злиться небо, там ось-ось зійде |
Сатурн, щоб зжерти дітей |