| Стверджує, що вони виповзали з тих хмар
|
| І над горами плакала
|
| У потоки, де вони пробігли довжиною
|
| Минуле і час, який кликав
|
| З їхніми руками поруч з тобою
|
| Як кричали всі люди
|
| Аж до північних територій
|
| Боже, вони світилися, як клоп
|
| Горіння на кінцях
|
| З тіньових крон
|
| Чиї були тільки слова
|
| Злий бурмотіння, яке нестійко тремтить
|
| Манери навів ці думки про вас
|
| Світиться, як мухи й мурахи, що ковзають
|
| І прагнути
|
| Просто проковтніть нас як вони запечені гумки
|
| Тепер я залишуся на кінчиках
|
| Я залишуся на кінчиках
|
| Це тому, що вони стали тобою
|
| Навколо лежить тінь, південніше, де простирадла
|
| Вирощування золозахисних і шпильових фабрик
|
| Старий хлопчик, ти ніколи не дізнаєшся, що вони думають
|
| Воно ніколи не знайде вас
|
| Дешева робота з пошуку кишень
|
| Тільки тоді, коли ми на це націлені
|
| Просто проковтніть нас як вони запечені гумки
|
| Тепер я залишуся на кінчиках
|
| Я залишуся на кінчиках
|
| Це тому, що вони стали тобою
|
| Ці вогні були хвилями, що розлилися крізь мій простір (На рівнинах.)
|
| Там, де ніхто не знає, чи знадобиться їм колись знову. |
| (Я хочу.)
|
| Ці вогні були хвилями, що розлилися крізь мій простір (На рівнинах.)
|
| Там, де ніхто не знає, чи знадобиться їм колись знову. |
| (Я хочу.)
|
| Ці вогні були хвилями, що розлилися крізь мій простір (На рівнинах.)
|
| Там, де ніхто не знає, чи знадобиться їм колись знову. |
| (Я хочу.)
|
| Приходьте, візьміть мене додому
|
| Ці вогні були хвилями, що розлилися крізь мій простір (На рівнинах.)
|
| Там, де ніхто не знає, чи знадобиться їм колись знову. |
| (Я хочу.)
|
| Приходьте, візьміть мене додому
|
| Ці вогні були хвилями, що розлилися крізь мій простір (На рівнинах.)
|
| Там, де ніхто не знає, чи знадобиться їм колись знову |