Переклад тексту пісні Tel un seul homme - Pierre Lapointe

Tel un seul homme (оригінал)

Et si je vous disais que même au milieu d’une foule
Chacun, par sa solitude, a le cœur qui s'écroule
Que même inondé par les regards de ceux qui nous aiment
On ne récolte pas toujours les rêves que l’on sème
Déjà quand la vie vient pour habiter
Ces corps aussi petits qu’inanimés
Elle est là telle une déesse gardienne
Attroupant les solitudes par centaines…
Cette mère marie, mère chimère de patrie
Celle qui viendra nous arracher la vie
Celle qui, comme l’enfant, nous tend la main
Pour mieux tordre le cou du destin
Et on pleure, oui on pleure la destinée de l’homme
Sachant combien, même géants, tout petits nous sommes
La main de l’autre emmêlée dans la nôtre
Le bleu du ciel plus bleu que celui des autres
On sait que même le plus fidèle des apôtres
Finira par mourir un jour ou l’autre
Et même amitié pour toujours trouver
Et même après une ou plusieurs portées
Elle est là qui accourt pour nous rappeler
Que si les hommes s’unissent
C’est pour mieux se séparer
Cette mère marie, mère chimère de patrie
Celle qui viendra nous arracher la vie
Celle qui, comme l’enfant, nous tend la main
Pour mieux tordre le cou du destin
Et on pleure, oui on pleure la destinée de l’homme
Sachant combien, même géants, tout petits nous sommes
Car, tel seul un homme, nous avançons
Vers la même lumière, vers la même frontière
Toujours elle viendra nous arracher la vie
Comme si chaque bonheur devait être puni
Et on pleure, oui on pleure la destinée de l’homme
Sachant combien, même géants, tout petits nous sommes

(переклад)

Що, якби я сказав тобі це навіть серед натовпу
У кожного від самотності завмирає серце
Це навіть залито поглядами тих, хто нас любить
Ми не завжди пожинаємо мрії, які посіяли
Вже коли життя заселяється
Ці тіла настільки малі, як і неживі
Вона там, як богиня-охоронець
Збираючи самотність сотнями...
Це заміжня мати, рідна мати-химера
Той, хто прийде і вирве наше життя
Той, хто, як дитина, тягнеться до нас
Щоб краще викрутити шию долі
І ми плачемо, так ми плачемо про долю людини
Знаючи, які ми, навіть гіганти, крихітні
Рука іншого заплуталася в нашій
Синій неба синіший за інші
Ми знаємо, що навіть найвірніші з апостолів
Зрештою колись помре
І таку ж дружбу завжди знайти
І навіть після одного чи кількох послідів
Вона там біжить, щоб нагадати нам
Це якщо чоловіки об’єднаються
Це краще розділити
Це заміжня мати, рідна мати-химера
Той, хто прийде і вирве наше життя
Той, хто, як дитина, тягнеться до нас
Щоб краще викрутити шию долі
І ми плачемо, так ми плачемо про долю людини
Знаючи, які ми, навіть гіганти, крихітні
Тому що ми йдемо як одна людина
До того самого світла, до тієї ж межі
Вона завжди прийде і вирве наше життя
Ніби кожне щастя має бути покаране
І ми плачемо, так ми плачемо про долю людини
Знаючи, які ми, навіть гіганти, крихітні