| О я проклав твої залізниці, кожну милю колії
|
| З м’язами на руці й поту на спині
|
| А тепер потяги котяться, котяться на кожен берег
|
| Ви мені кажете, що моя робота закінчена, роботи більше немає
|
| Хоча я проклав твої дороги по всій землі
|
| З дзвоном сталі та силою моїх рук
|
| А тепер дороги там, як стрічки в небі
|
| Ви кажете мені, що моя робота закінчена, але я досі дивуюся, чому
|
| Бо заробітна плата була низькою, а робочі години довгими
|
| І праця — це все, що я міг винести
|
| Тепер у вас є нові машини, щоб замінити моє місце
|
| І ти кажеш мені, що це не моє, щоб ділитися
|
| Хоча я заклав ваші фабрики і заклав ваші поля
|
| З моїми ногами на землі і спиною до ваших коліс
|
| А тепер дим підноситься, сталь вся світиться
|
| Я йду безробітною дорогою і куди мені йти
|
| О я проклав твої залізниці, кожну милю колії
|
| З м’язами на руці й поту на спині
|
| А тепер потяги котяться, котяться на кожен берег
|
| Ви мені кажете, що моя робота закінчена, роботи більше немає
|
| Хоча я проклав твої дороги по всій землі
|
| З дзвоном сталі та силою моїх рук
|
| А тепер дороги там, як стрічки в небі
|
| Ви кажете мені, що моя робота закінчена, але я досі дивуюся, чому
|
| Бо заробітна плата була низькою, а робочі години довгими
|
| І праця — це все, що я міг винести
|
| Тепер у вас є нові машини, щоб замінити моє місце
|
| І ти кажеш мені, що це не моє, щоб ділитися
|
| Хоча я заклав ваші фабрики і заклав ваші поля
|
| З моїми ногами на землі і спиною до ваших коліс
|
| А тепер дим підноситься, сталь вся світиться
|
| Я йду безробітною дорогою і куди мені йти
|
| Скажи мені, куди мені пойти |