| Всі ви, діти, виходьте через задні двері
|
| Я ніколи раніше не бачив її такою поганою
|
| Вона зняла з вікна всі свої улюблені речі
|
| І розбив їх по всій її чистій підлозі
|
| У особняку субота
|
| Найстарший хлопчик ходить сутулимся
|
| Молоді дикі в задній частині будинку
|
| І вона відмовилася і повернулася спати на диван
|
| Щось таке просте, як хлопчики й дівчатка
|
| Його кидають, а потім губляться в світі
|
| Щось таке важке, як молитва на спині
|
| Можна довго чекати на відповідь
|
| Коли я був маленьким, я дивився на її фото
|
| І розмовляти з матір’ю Божою
|
| Клянусь, іноді я бачу, як її губи рухаються
|
| Ніби вона намагалася щось мені сказати
|
| Коли мені було вісімнадцять, я переїхав до Флориди,
|
| Як і всі хворі на холод,
|
| І я чекав старих людей, які чекали померти
|
| Я чекав на них, доки не зроблюсь
|
| Щось таке просте, як хлопчики й дівчатка
|
| Його кидають, а потім губляться в світі
|
| Щось таке важке, як молитва на спині
|
| Можна довго чекати на відповідь
|
| Тож я ношу свої кроки в цю підлогу
|
| Одного дня я більше не буду тут жити
|
| Хтось поцікавиться, хто тут жив раніше
|
| І пішли своєю дорогою
|
| Я живу за багато миль від океану
|
| І я стаю старшою і дивною
|
| Я встаю щоранку з чорною чашкою кави
|
| І я розмовляю з матір’ю Божою
|
| Щось таке просте, як хлопчики й дівчатка
|
| Його кидають, а потім губляться в світі
|
| Щось таке важке, як молитва на спині
|
| Можна довго чекати на відповідь…
|
| Можна довго чекати на відповідь
|
| Можливо… це нормально.
|
| Можливо, ми більше не будемо воювати.
|
| Можливо, любов чекає в кінці кожної кімнати.
|
| Не знаю.
|
| Не знаю.
|
| Але, можливо… можливо, це все… правильно.
|
| (або може все... правильно). |