| Я був добре, просто хлопець, жив сам по собі
|
| Чекаємо, поки небо впаде
|
| Тоді ти зателефонував і все змінив, Лялько
|
| Оксамитові губи й очі, щоб затягнути мене Ми обидва знаємо, що ти вже виграєш
|
| О, твій первородний гріх
|
| Колись ти обдурила мене очима, тепер, любий
|
| Ви двічі обдурили мене своєю брехнею, і я кажу
|
| Сара посміхається, наче Сарі байдуже
|
| Вона живе у своєму світі, тому не усвідомлює
|
| Чи знає вона, що моя доля з нею?
|
| Сара, о, Сара
|
| Сара, о, Сара
|
| О Сара (Сара)
|
| Ти мене рятуєш?
|
| Прокинувшись від поцілунку, ви вже в дорозі
|
| Я дуже сподівався, що ти залишишся
|
| Але ти пішов і пішов своїм шляхом, Малюко
|
| Я не проти, не поспішайте
|
| У мене є чим зайнятися, окрім того, щоб сидіти й чекати на вас
|
| О, і я сподіваюся, що ви теж
|
| Ой, колись ти обдурила мене очима, тепер, любий
|
| Ви двічі обдурили мене своєю брехнею, і я кажу
|
| Сара посміхається, наче Сарі байдуже
|
| Вона живе у своєму світі, тому не усвідомлює
|
| Чи знає вона, що моя доля з нею?
|
| Сара
|
| О, Сара
|
| Ти мене рятуєш?
|
| І це вбиває мене зсередини!
|
| Забираю весь мій час
|
| Ви залишили мене сліпим!
|
| І коли я думаю, що маю рацію,
|
| Ви позбавляєте моєї гордості
|
| Ви відкидаєте все це вбік,
|
| Але я кажу
|
| Сара посміхається, наче Сарі байдуже
|
| Вона живе у своєму світі, тому не усвідомлює
|
| Чи знає вона, що моя доля з нею?
|
| Сара, о, Сара
|
| О, Сара (Сара)
|
| Ти мене рятуєш? |