Переклад тексту пісні Ах, какая пропажа - Олег Митяев, Константин Тарасов

Ах, какая пропажа (оригінал)

Ах, какая пропажа — пропала зима!
Но не гнаться ж за нею на север.
Умирают снега, воды сходят с ума,
И апрель свои песни посеял.
Ну да что до меня, — это мне не дано:
Не дари мне ни осень, ни лето,
Подари мне февраль — три сосны под окном
И закат, задуваемый ветром.
Подари мне февраль — три сосны под окном
И закат, задуваемый ветром.
Полоса по лесам золотая легла,
Ветер в двери скребет, как бродяга.
Я тихонечко сяду у края стола,
Никому ни в надежду, ни в тягость.
Все глядят на тебя — я гляжу на одно:
Как вдали проплывает корветом
Мой веселый февраль — три сосны под окном
И закат, задуваемый ветром.
Поклянусь хоть на Библии, хоть на кресте,
Что родился не за пустяками:
То ль писать мне Христа на суровом холсте,
То ль волшебный разыскивать камень.
Дорогие мои, не виновно вино,
На огонь не наложено вето,
А виновен февраль — три сосны под окном
И закат, задуваемый ветром.
Ах, как мало я сделал на этой земле:
Не крещен, не учен, не натружен,
Не похож на грозу, не подобен скале,
Только детям да матери нужен.
Ну да что же вы все про кино, про кино —
Жизнь не кончена, песня не спета:
Вот вам, братцы, февраль — три сосны под окном
И закат, задуваемый ветром.

(переклад)

Ах, яка пропажа — пропала зима!
Але не гнатися ж за нею на північ.
Вмирають сніги, води сходять з розуму,
І квітень свої пісні посіяв.
Ну да що до мені, — це мені не дано:
Не дари мені ні осінь, ні літо,
Подаруй мені лютий— три сосни під вікном
І захід, задуваний вітром.
Подаруй мені лютий— три сосни під вікном
І захід, задуваний вітром.
Смуга по лісах золота лягла,
Вітер у дверях шкребе, як бродяга.
Я тихенько сяду біля краю столу,
Нікому ні в надію, ні тяжкість.
Всі дивляться на тебе — я дивлюся на одно:
Як далеко пропливає корветом
Мій веселий лютий— три сосни під вікном
І захід, задуваний вітром.
Поклянусь хоч на Біблії, хоч на хресті,
Що народився не за дрібницями:
То ль писати мені Христа на суворому полотні,
То ль чарівний розшукувати камінь.
Дорогі мої, не винне вино,
На вогонь не накладено вето,
А винний лютий — три сосни під вікном
І захід, задуваний вітром.
Ах, як мало я зробив на цій землі:
Не хрещений, не вчений, не натруджений,
Не схожий на грозу, не подібний до скелі,
Тільки дітям та матері потрібний.
Ну так що що ви все про кіно, про кіно —
Життя не закінчено, пісня не заспівана:
Ось вам, братики, лютий—три сосни під вікном
І захід, задуваний вітром.