Переклад тексту пісні Кайнозой - Олег Медведев

Кайнозой (оригінал)

Каменных рек Пангеи не взять рукой, Am F C E7
Выбор простой: или пан, или мертвый груз, Am F C E7
Рви свою шкуру, но вспомни, кто ты такой — F G C Am
Забывай ее, забывай ее.
Dm G Am
Все твои сны — лишь пыль в ее кулачке,
Верность своим игрушкам — черта людей,
Здесь же особый случай — жизнь налегке,
Забывай ее, забывай ее.
Ветер чумных губерний непобедим,
Если ты не умеешь бодать судьбу,
Стань же самим собой, а там поглядим —
Забывай ее, забывай ее.
Где ты там, как ты там, малыш, Am Dm G
Быть может, тоже ночей не спишь, C E7 Am,
А за окном, как и здесь, могильный август, дождик косой, F G Am,
А впереди двадцать первый век, Dm G
Текучий камень пангейских рек, C E7 Am
Потом осенняя слякоть, потом зима, потом кайнозой.
F G Am
Сам себе загадай, сам себе ответь,
Нужен ли опыт смерти твоей душе.
Даже такая жизнь веселей, чем смерть —
Забывай ее, забывай ее.
Ты заслужил сполна все сто лет без бед,
А песни бывают с кровью, как и бифштекс —
Вспомни, что небо держится на тебе,
Забывай ее, забывай ее.
Это не смерть, это просто встали часы,
Домики ускоряются под крылом,
Вспомни себя — ты же в дюйме от полосы,
Забывай ее, забывай ее.
Я не знаю уж, как ты там,
А я в хадже к святым местам,
Я снова вижу, мои глаза промыло грозой,
Ну, а тебя я имел в виду,
Уже звонка твоего не жду,
В моих зубах сигарета, в руках весло, гребу в кайнозой.

Кайнозой (переклад)

Кам'яних річок Пангеї не взяти рукою, Am F C E7
Вибір простий: або пан, або мертвий вантаж, Am F C E7
Рви свою шкуру, але пригадай, хто ти такий — F G C Am
Забувай її, забувай її.
Dm G Am
Всі твої сни — лише пил у її кулачці,
Вірність своїм іграшкам — риса людей,
Тут ж особливий випадок — життя без нічого,
Забувай її, забувай.
Вітер чумних губерній непереможний,
Якщо ти не вмієш бадати долю,
Стань же самим собою, а там подивимося
Забувай її, забувай.
Де ти там, як ти там, малюк, Am Dm G
Можливо, теж ночей не спиш, C E7 Am,
А за окном, як і тут, могильний серпень, дощ косий, F G Am,
А попереду двадцять перше століття, Dm G
Текучий камінь пангейських рік, C E7 Am
Потім осіння сльота, потім зима, потім кайнозою.
F G Am
Сам собі загадай, сам собі відповідай,
Чи потрібен досвід смерті твоїй душі.
Навіть таке життя веселіше, ніж смерть —
Забувай її, забувай.
Ти заслужив сповна всі сто років без бід,
А пісні бувають із кров'ю, як і біфштекс —
Згадай, що небо тримається на тебе,
Забувай її, забувай.
Це не смерть, це просто встав годинник,
Будиночки прискорюються під крилом,
Згадай себе — ти ж у дюймі від смуги,
Забувай її, забувай.
Я не знаю вже, як ти там,
А я в хаджі до святих місць,
Я знову бачу, мої очі промило грозою,
Ну, а тебе я мав на увазі,
Вже дзвінка твого не чекаю,
В моїх зубах сигарета, в руках весло, гребу в кайнозою.