| Слід сліпої сльози на солоному слайді, а море пішло.
|
| Істин сизі цвяхи - в сирі дошки сірих дощів.
|
| І тобі залишається три виходи: здохнути або встати на крило,
|
| Або просто вважати, що нині ти у відпустці, у відпустці, відпустка.
|
| Три дні, не рахуючи дороги — відпустка,
|
| Три дні, не рахуючи дороги…
|
| Обійди периметр, закрий ворота на іржавий замок,
|
| Знайди того, хто ще здатний, і віддай йому ключ.
|
| Не звинувачуй себе в тому, що все так погано — ти зробив, що зміг,
|
| А тепер вважай, що нині ти у відпустці, у відпустці, у відпустку.
|
| Три дні, не рахуючи дороги — відпустка,
|
| Три дні, не рахуючи дороги…
|
| Програй у таверні свої півцарства та ядерний щит,
|
| Зарубай напарника в підворотні тупою сокирою
|
| Адже півцарства не ділиться надвоє — чверть уже не звучить,
|
| А тепер вважай, що нині ти у відпустці, у відпустці, відпустка.
|
| Три дні, не рахуючи дороги — відпустка,
|
| Три дні, не рахуючи дороги…
|
| Там, де тигр виходить до моря і чіпає м'якою лапою прибій,
|
| Де індіанське літо — сльозинкою неба по втомленій щоці,
|
| Де мрія Пасифіка вийде і встане в пені поруч з тобою
|
| Оглянься і зрозумій, що нині ти у відпустці, у відпустці, відпустка.
|
| Три дні, не рахуючи дороги — відпустка,
|
| Три дні, не рахуючи дороги…
|
| Нічого не стане після неба на казенном аркуші,
|
| Нічого не залишиться в цьому світі після неї,
|
| Тільки три ці вічні виходи — здохнути чи жити в порожнечі,
|
| Або просто вважати, що нині ти у відпустці, у відпустці, відпустка.
|
| Три дні, не рахуючи дороги — відпустка,
|
| Три дні, не рахуючи дороги… |