| Прохолодної темної ночі хтось йде вулицею
|
| З димлячим пістолетом і посмішкою на обличчі
|
| Щоб усі бачили, решта — історія, про яку ніхто не знає
|
| Що в нього на думці, окрім нього та його мавпи
|
| Коли великий чоловік упав із секретом на вустах
|
| Так близько, так близько, поки куля не дала його поцілунку
|
| Світ кричав уголос, решта — історія, і ніхто не знає
|
| Що в нього на думці, окрім нього та його мавпи
|
| Ви маєте право знати, маєте право знати
|
| Ви маєте право знати, маєте право вірити
|
| Що ще є на що побачити
|
| За столом сидить чоловік, який розмовляє дуже тихо
|
| Для півдюжини хлопців, але жодного слова не втрачено
|
| Чоловіки відходять, вони всі знають, що робити
|
| З гвинтівкою, яка прицілюється через галявину в кущах
|
| Так близько, так близько, але ніхто не думає заглянути
|
| Ви маєте право знати, маєте право знати
|
| Ви маєте право знати, маєте право вірити
|
| Що ще є на що побачити
|
| Чим великий букет квітів на цвинтарі
|
| Тож навіщо чекати, давай і дай своє свідчення
|
| Через телефонне з’єднання на іншому кінці міста
|
| Сидить чоловік із олівцем, який не видає жодного звуку
|
| Він киває головою, решта — історія, але ніхто не знає
|
| Що в нього на думці, крім нього та його мавпи, давай, давай
|
| Коли великий чоловік упав із секретом на вустах
|
| Так близько, так близько, поки куля не дала його поцілунку
|
| Ви маєте право знати, маєте право знати
|
| Ви маєте право знати, маєте право вірити
|
| Що ще є на що побачити
|
| Чим великий букет квітів на цвинтарі
|
| Тож навіщо чекати, давай і дай своє свідчення
|
| Прохолодної темної ночі хтось йде вулицею |