Переклад тексту пісні На пороге храма - Нигатив

На пороге храма (оригінал)

Безусловно это самый сложный куплет на альбоме
После бездонных бессонниц моих, думал что сломлен
Помню за день легко готовил пару песен
Тут, раз, пять часов провел на пустом месте
И я спокойно ждал, пока окончится пост
Много размышлял об этом, многое перенес
И если бы не дал мне этих строк, я бы все понял
Я не был достоин тогда, да и сейчас не достоин
Ведь сколько раз беспамятно впадал в отчаянье
Роптал на испытание, плевал на раскаяние
Скитался дорогой злобы, дорогой зависти
Кричал "Не трогай" вместо того шептать чтоб "Дай мне сил"
Но ты упрямо вел меня к порогу храма
Когда я падал на руки, брал и тихо плакал
Отец, здесь сын твой, пускай не лучший самый
Но мне очень надо с глазу на глаз поговорить о главном
Когда я перестану различать лица
И в небосводе солнца застынет колесница
Померкнут все земные принципы, принцы
Молю тебя прости и дай проститься
Тринадцать лет я к другому ходил алтарю
Тринадцать долгих лет о них только тебя молю
Я потерплю.
Ладаном залью раны
Мои тринадцать жалоб - мои тринадцать шрамов
Мечтал словами пробуждать сердца
Чтобы в глазах пустых когда-нибудь зажглась искра
Пускай их оросит слеза или морщинки смеха
Я потерплю.
Я потерплю, мне не к спеху
Но я прошу, дай хоть какой-нибудь знак
Ежели я не прав и ежели всё не так
Всего лишь взгляд и в миг всё станет на места
Велишь исчезнет страх, а здесь же такой пустяк
Сказано ведь "Стучите и вам отворят"
Тринадцать дверей теперь мои тринадцать баррикад
Я знаю, что слаб, поэтому, отче
Пусть будет не так, как я хочу, а так, как ты хочешь
Когда я перестану различать лица
И в небосводе солнца застынет колесница
Померкнут все земные принципы, принцы
Молю тебя прости и дай проститься
Когда настанет тот день, что всем нам снится
И с неба камнем оземь рухнут птицы
Померкнут все земные принципы, принцы
Молю тебя прости и дай проститься
Матушка Богородица, я знаю, ты с ним рядышком
Молишься.
Прости за слабость и за беззаконние
За то, что помню злое, а добра не помню я
Близких укроет, пусть врагам воздаст любовью лишь
Скажи, что не богатства жажду, а достатка
Скажи, что жив.
Раз в тридцать могу плакать
У птиц есть гнезда, звери живут в норах
А я бездомный, но верю, что всё изменится скоро
Хочу не славы, а жизнь мою прожить славно
Ворчу устало, просто боюсь, что мне осталось
Мало.
Причин нет прощать разве
Тот факт, что я рожден в твой большой праздник
В стихах нет связи.
Весь в грехах, как в грязи
Дела чернее тучи помыслы в них увязли
Когда наступит суд, прошу не амбиций
И не поступки, а вера моя пускай мне вменится
Когда я перестану различать лица
И в небосводе солнца застынет колесница
Померкнут все земные принципы, принцы
Молю тебя, прости и дай проститься
Когда настанет тот день, что всем нам снится
И с неба камнем оземь рухнут птицы
Померкнут все земные принципы, принцы
Молю, просто прости и дай проститься
Когда настанет тот день, что всем нам снится
И с неба камнем оземь рухнут птицы
Померкнут все земные принципы и принцы
Молю тебя прости и дай проститься

На пороге храма (переклад)

Безумовно, це найскладніший куплет на альбомі.
Після бездонних безсоння моїх, думав що зламаний
Пам'ятаю за день легко готував пару пісень
Тут, раз, п'ять годин провів на порожньому місці
І я спокійно чекав, поки скінчиться піст
Багато міркував про це, багато чого переніс
І якби не дав мені цих рядків, я все зрозумів би
Я не був гідний тоді, та й зараз не гідний
Адже скільки разів безпам'ятно впадав у розпач
Роптав на випробування, плював на каяття
Блукав дорогою злості, дорогою заздрості
Кричав "Не чіпай" замість того шепотіти щоб "Дай мені сил"
Але ти вперто вів мене до порога храму
Коли я падав на руки, брав і тихо плакав
Батьку, тут син твій, нехай не найкращий
Але мені дуже треба віч-на-віч поговорити про головне
Коли я перестану розрізняти обличчя
І в небосхилі сонця застигне колісниця
Згаснуть всі земні принципи, принци
Молю тебе вибач і дай попрощатися
Тринадцять років я до іншого ходив вівтарю
Тринадцять довгих років про них тільки тебе благаю
Я потерплю.
Ладаном заллю рани
Мої тринадцять скарг - мої тринадцять шрамів
Мріяв словами пробуджувати серця
Щоб в очах порожніх колись запалилася іскра
Нехай їх окропить сльоза чи зморшки сміху
Я потерплю.
Я потерплю, мені не поспіхом
Але я прошу, дай хоч якийсь знак
Якщо я не правий і якщо все не так
Лише погляд і в мить все стане на місця
Величе зникне страх, а тут же така дрібниця
Адже сказано "Стукайте і вам відчинять"
Тринадцять дверей тепер мої тринадцять барикад
Я знаю, що слабкий, тому, отче
Нехай буде не так, як я хочу, а так, як ти хочеш
Коли я перестану розрізняти обличчя
І в небосхилі сонця застигне колісниця
Згаснуть всі земні принципи, принци
Молю тебе вибач і дай попрощатися
Коли настане той день, що всім нам сниться
І з неба каменем обзем зваляться птахи
Згаснуть всі земні принципи, принци
Молю тебе вибач і дай попрощатися
Матінка Богородиця, я знаю, ти з ним поряд
Молишся.
Вибач за слабкість і за беззаконня
За те, що пам'ятаю зло, а добра не пам'ятаю я
Близьких укриє, нехай ворогам віддасть коханням лише
Скажи, що не багатства спрагу, а статку
Скажи, що живе.
Раз на тридцять можу плакати
У птахів є гнізда, звірі живуть у норах
А я бездомний, але вірю, що все зміниться скоро
Хочу не слави, а життя моє прожити славно
Ворчу втомилося, просто боюся, що мені лишилося
Мало.
Причин немає прощати хіба
Той факт, що я народжений у твоє велике свято
У віршах немає зв'язку.
Весь у гріхах, як у бруді
Справи чорні хмари помисли в них ув'язнули
Коли настане суд, прошу не амбіцій
І не вчинки, а віра моя нехай мені звинуватиться
Коли я перестану розрізняти обличчя
І в небосхилі сонця застигне колісниця
Згаснуть всі земні принципи, принци
Молю тебе, пробач і дай попрощатися
Коли настане той день, що всім нам сниться
І з неба каменем обзем зваляться птахи
Згаснуть всі земні принципи, принци
Молю, просто пробач і дай попрощатися
Коли настане той день, що всім нам сниться
І з неба каменем обзем зваляться птахи
Померкнуть усі земні принципи та принци
Молю тебе вибач і дай попрощатися