| Сколько звёзд на небе, столько раз я повторю, что тебя люблю, моя красивая,
| Скільки зірок на небі, стільки разів я повторю, що тебе люблю, моя красива,
|
| люблю.
| кохаю.
|
| Но в душе моей и дождь, и ветер, словом, непогода.
| Але в душі моїй і дощ, і вітер, словом, негода.
|
| Задевая у прохожих мокрые зонты, я иду и понимаю, что уходишь ты.
| Зачіпаючи у перехожих мокрі парасольки, я іду і розумію, що ти йдеш.
|
| И в последний раз тебя увижу я у перехода.
| І в останній раз тебе побачу я у переходу.
|
| Припев:
| Приспів:
|
| А серый дождь идёт по улицам который день подряд, а в небе тучи хмурятся,
| А сірий дощ йде по вулицях котрий день поспіль, а в небі хмари хмуряться,
|
| и кажется опять,
| і здається знову,
|
| Что нет ему, бродяге, в этом городе конца и края.
| Що немає йому, бродязі, в цьому місті кінця і краю.
|
| А серый дождь идёт по улицам, качая головой, я знаю, что не сбудется загаданное
| А сірий дощ іде вулицями, хитаючи головою, я знаю, що не збудеться загадане
|
| мной,
| мною,
|
| И вот на этих улицах свою любовь я потеряю.
| І ось на цих вулицях своє кохання я втрачу.
|
| Пузырьки на лужах, значит, долго быть дождю, на последнее свиданье я с тобой
| Бульбашки на калюжах, значить, довго бути дощу, на останнє побачення я з тобою
|
| иду.
| йду.
|
| И промокший плащ не согревает, пустота и холод.
| І промоклий плащ не зігріває, порожнеча і холод.
|
| И мотивом грустным запоёт аккордеон, у меня к тебе такие чувства, знает он,
| І мотивом сумним заспіває акордеон, у мене до тебе такі почуття, знає він,
|
| Даже миг с тобою очень важен для меня и дорог.
| Навіть мить з тобою дуже важлива для мене і дорога.
|
| Припев:
| Приспів:
|
| А серый дождь идёт по улицам который день подряд, а в небе тучи хмурятся,
| А сірий дощ йде по вулицях котрий день поспіль, а в небі хмари хмуряться,
|
| и кажется опять,
| і здається знову,
|
| Что нет ему, бродяге, в этом городе конца и края.
| Що немає йому, бродязі, в цьому місті кінця і краю.
|
| А серый дождь идёт по улицам, качая головой, я знаю, что не сбудется загаданное
| А сірий дощ іде вулицями, хитаючи головою, я знаю, що не збудеться загадане
|
| мной,
| мною,
|
| И вот на этих улицах свою любовь я потеряю.
| І ось на цих вулицях своє кохання я втрачу.
|
| А серый дождь идёт по улицам который день подряд, а в небе тучи хмурятся,
| А сірий дощ йде по вулицях котрий день поспіль, а в небі хмари хмуряться,
|
| и кажется опять,
| і здається знову,
|
| Что нет ему, бродяге, в этом городе конца и края.
| Що немає йому, бродязі, в цьому місті кінця і краю.
|
| А серый дождь идёт по улицам, качая головой, я знаю, что не сбудется загаданное
| А сірий дощ іде вулицями, хитаючи головою, я знаю, що не збудеться загадане
|
| мной,
| мною,
|
| И вот на этих улицах свою любовь я потеряю. | І ось на цих вулицях своє кохання я втрачу. |