| Оп, — тише! | Оп, — тихіше! |
| Кого я вижу?
| Кого я бачу?
|
| Он вышел наружу!
| Він вийшов назовні!
|
| Он должен мне тоже,
| Він має мені теж,
|
| И я ему за это — в рожу!
| І я йому за це— в рожу!
|
| А я, ха-ха, — гопница,
| А я, ха-ха, — гопниця,
|
| Да-да, я, ха-ха, — гопница,
| Так-так, я, ха-ха, — гопниця,
|
| Ой, я, ха-ха, — гопница!
| Ой, я, ха-ха, гопниця!
|
| Да-да, я, ха-ха…
| Так-так, я, ха-ха…
|
| Оп, тише, ты чё, не слышал?
| Оп, тихіше, ти, що, не чув?
|
| Ты парень мне должен,
| Ти хлопець мені винен,
|
| А то я достану ножик
| А то я достану ножик
|
| И им тебе под кожу!
| І ним тебе під шкіру!
|
| Стоять! | Стояти! |
| Стояночка, блин!
| Стояночка, млинець!
|
| Сигарету мне, а!
| Цигарку мені, а!
|
| Сигарету мне! | Цигарку мені! |
| Вкусную! | Смачну! |
| Быстро!
| Швидко!
|
| Или я чё-то непонятно объясняю?
| Чи я щось незрозуміло пояснюю?
|
| Я человеческим голосом говорю, внятно:
| Я людським голосом кажу, виразно:
|
| «Сигарету мне, вкусную, быстро».
| «Цигарку мені, смачну, швидко».
|
| Или ты вообще не отупляешь фишки что ли, а?
| Чи ти взагалі не отупляєш фішки що чи, га?
|
| Оп, тише, — он еще дышит,
| Оп, тихіше, він ще дихає,
|
| Хотя уже не должен.
| Хоча вже не має.
|
| Слышь, фраер, ну, чё ты вышел,
| Чуєш, фраєр, ну, що ти вийшов,
|
| Да чтобы я достала ножик?
| Так, щоб я дістала ножик?
|
| Гоп-оп, гоп-оп, стоп! | Гоп-оп, гоп-оп, стоп! |