| На вашых магілах мы справім вясельле
| Влаштуємо весілля на ваших могилах
|
| І душы зальём старадаўнім віном.
| І наповніть наші душі старовинним вином.
|
| Успомнім,
| Давайте згадаємо
|
| Як дні нашы ў нетры ляцелі,
| Як наші дні пролетіли в пустелі,
|
| Каб больш не вярнуцца ніколі ізноў.
| Щоб більше ніколи не повертатися.
|
| Мы ў майскія ночы паплачам над вамі,
| Ми будемо плакати над тобою травневими ночами,
|
| Раскажам вам вашы
| Ми розкажемо вам ваше
|
| Пачуцьці
| Почуття
|
| І сны,
| І мрії,
|
| Як сэрца квітнее зарой і агнямі,
| Як розквітає серце світанком і вогнями,
|
| Як граюць жаданьні на струнах вясны.
| Як бажання грають на струнах весни.
|
| А ў доўгія ночы зімовых ігрышчаў,
| І в довгі ночі зимових ігор,
|
| Пад дальнія скрыпкі начных палазоў
| Під далекі скрипки нічних альпіністів
|
| Раскажам,
| я тобі скажу
|
| Як вецер бязьлітасна сьвішча,
| Як вітер нещадно свистить,
|
| Цярушачы ў полі зьмярцьвелы свой боль…
| Розтирання в полі вбиває його біль…
|
| Там хвойка ўпала з надломаным крыкам.
| Там голка впала з ламаним криком.
|
| Там сьвежай крывёй пралілася зара.
| Там свіжою кров'ю пролилася зоря.
|
| На захад узьняў хтось марозныя пікі
| Хтось підняв на захід морозні вершини
|
| І кліча ў бойку ўзбураны край.
| І закликає до боротьби схвильований край.
|
| Мы вучымся жыць.
| Вчимося жити.
|
| Мы ствараем законы.
| Ми створюємо закони.
|
| Мы марым аб дальняй нязнанай красе.
| Ми мріємо про далеку невідому красу.
|
| У бойку ідзём,
| Давай битися,
|
| Паміраем з праклёнам,
| Ми вмираємо з прокляттям,
|
| І сьмерць нам вянкі на магілы нясе.
| І смерть несе вінки на наші могили.
|
| А можа быць, такжа
| А може й так
|
| Праз слоту нядолі
| Через щілину нещастя
|
| Мы пойдзем,
| Ми підемо
|
| Памром
| я помер
|
| І ня вернемся зноў.
| І більше не повертайся.
|
| Хтось будзе на нашых магілах вясной
| Навесні хтось буде на наших могилах
|
| Сьпяваць з захапленьнем пра шчасьце
| Співайте з захопленням про щастя
|
| І волю! | І свобода! |