Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Лёд, виконавця - Монеточка. Пісня з альбому Декоративно-прикладное искусство, у жанрі Местная инди-музыка
Дата випуску: 01.10.2020
Лейбл звукозапису: М2
Мова пісні: Російська мова
Лёд(оригінал) |
Неспроста ещё под Новый год все вокруг |
Собирают кредит на путёвки |
Кто не вырвал горящий билетик на юг |
Тот остался в столичной духовке |
И, шмыгнув из квартир в духоту СВЧ |
Растеклась по бульварам толпа москвичей |
Пропиталась дыханьем моторным |
Перегрелась и пахнет попкорном |
Здесь широкий размах, исторический дух (исторический дух) |
Здесь гудит антураж президентства |
Ощущение кучки скукоженных мух |
В липкой ленте ларьков деревенских |
И, когда вечереет в рекламном аду |
Я одна по остывшим ремонтам иду |
Я иду танцевать и кичиться |
Хоронить свои корни в столице |
Но мне снится холодный уральский хребет |
Позвонки коркой снега объяты |
И хрустит снежный плед, и бульоном согрет |
Мой вернувшийся из лесу папа |
И, забыв о Москве, я на санках вперёд |
В ледяной голове ни проблем, ни забот |
Только крепок ли лёд? |
Только крепок ли, крепок ли лёд? |
Неспроста нынче кофе мешают со льдом |
И мужчины не зря безбороды |
Грозового бы ливня над пыльным кольцом |
Да поглубже бы луж в переходах |
То призывы с витрин, мельтешение огней |
Всё сияет кому-то, но только не мне |
А я путаюсь в улицах злачных |
А я делаюсь полупрозрачной |
Всё иссохнет, скукожится в едких парах |
Замолчат восклицания рекламы |
И тогда я услышу, как в древних горах |
Шевелит мой хребет позвонками |
Он всегда меня ждал, он туда меня звал |
Где по осени мамы идут на вокзал |
Там, где дочек в Москву провожают |
Там, где я никому не чужая |
И, забыв о Москве, я на санках вперёд |
В ледяной голове ни проблем, ни забот |
Только крепок ли лёд? |
Только крепок ли, крепок ли лёд? |
(переклад) |
Недарма ще під Новий рік все навколо |
Збирають кредит на путівки |
Хто не вирвав квиток, що горить, на південь |
Той залишився у столичній духовці |
І, шмигнувши з квартир у задуху НВЧ |
Розтікся бульварами натовп москвичів |
Просочилася диханням моторним |
Перегрілася і пахне попкорном |
Тут широкий розмах, історичний дух. |
Тут гуде антураж президентства |
Відчуття купки скупчених мух |
У липкій стрічці скриньок сільських |
І, коли вечоріє в рекламному пеклі |
Я одна по остиглих ремонтах іду |
Я йду танцювати та хизуватися |
Ховати своє коріння в столиці |
Але мені сниться холодний уральський хребет |
Хребці кіркою снігу охоплені |
І хрумтить сніговий плед, і бульйоном зігрітий |
Мій тато, що повернувся з лісу |
І, забувши про Москву, я на санчатах вперед |
У крижаній голові ні проблем, ні турбот |
Тільки міцний чи лід? |
Тільки міцний, чи міцний лід? |
Недарма нині кава заважають із льодом |
І чоловіки не дарма безбороди |
Грозової б зливи над курним кільцем |
Та глибше б калюж у переходах |
То заклики з вітрин, миготіння вогнів |
Все сяє комусь, але тільки не мені |
А я плутаюся у вулицях злачних |
А я роблюсь напівпрозорою |
Все висохне, скукожиться в їдких парах |
Замовчать вигуки реклами |
І тоді я почую, як у давніх горах |
Ворушить мій хребет хребцями |
Він завжди на мене чекав, він туди мене кликав |
Де восени мами йдуть на вокзал |
Там, де доньок до Москви проводжають |
Там, де я нікому не чужа |
І, забувши про Москву, я на санчатах вперед |
У крижаній голові ні проблем, ні турбот |
Тільки міцний чи лід? |
Тільки міцний, чи міцний лід? |