Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Когда-нибудь, виконавця - Mojento. Дата випуску: 08.11.2013
Мова пісні: Російська мова
Когда-нибудь(оригінал) |
| Когда-нибудь не станет тех, |
| Которые по жизни застревали в твоём решете. |
| Ни добрых глаз, ни старых тем - |
| Портреты, лишённые стен. |
| Когда-нибудь не станет нас, |
| И муза, отрекаясь, не позирует, сидя анфас. |
| Пустое море потраченных сил |
| Пятнами синих чернил. |
| Люди не старые и не новые, |
| Люди такие родные, люди так мало знакомые. |
| Где-то внутри под порами, пробками и заторами. |
| Люди не старые и не новые, |
| Люди такие родные, люди так мало знакомые. |
| Именно те, с которыми мы делимся опорами. |
| Когда-нибудь и целый мир |
| После великой войны скорбью наполнит эфир, |
| Но это будет в последний раз, |
| Слезы бесчисленных глаз. |
| Когда-нибудь и мы с тобой, |
| Лёжа в объятиях покоя, будем дышать тишиной. |
| Такими теплыми пальцами Бог |
| Коснётся наших ног. |
| Люди не старые и не новые, |
| Люди такие родные, люди так мало знакомые. |
| Где-то внутри под порами, пробками и заторами. |
| Люди не старые и не новые, |
| Люди такие родные, люди так мало знакомые. |
| Именно те, с которыми мы делимся опорами. |
| Опорами, опорами, опорами. |
| Люди не старые и не новые, |
| Люди такие родные, люди так мало знакомые. |
| Где-то внутри под порами, пробками и заторами. |
| Люди не старые и не новые, |
| Люди такие родные, люди так мало знакомые. |
| Именно те, с которыми мы делимся опорами. |
| (переклад) |
| Коли-небудь не стане тих, |
| Які за життя застрягли у твоєму решете. |
| Ні добрих очей, ні старих тем - |
| Портрети, позбавлені стін. |
| Колись не стане нас, |
| І муза, зрікаючись, не позує, сидячи анфас. |
| Порожнє море витрачених сил |
| Плями синіх чорнил. |
| Люди не старі та не нові, |
| Люди такі рідні, люди так мало знайомі. |
| Десь усередині під порами, пробками та заторами. |
| Люди не старі та не нові, |
| Люди такі рідні, люди так мало знайомі. |
| Саме ті, із якими ми ділимося опорами. |
| Колись і цілий світ |
| Після великої війни скорботою наповнить ефір, |
| Але це буде востаннє, |
| Сльози незліченних очей. |
| Колись і ми з тобою, |
| Лежачи в обіймах спокою, дихатимемо тишею. |
| Такими теплими пальцями Бог |
| Торкнеться наших ніг. |
| Люди не старі та не нові, |
| Люди такі рідні, люди так мало знайомі. |
| Десь усередині під порами, пробками та заторами. |
| Люди не старі та не нові, |
| Люди такі рідні, люди так мало знайомі. |
| Саме ті, із якими ми ділимося опорами. |
| Опорами, опорами, опорами. |
| Люди не старі та не нові, |
| Люди такі рідні, люди так мало знайомі. |
| Десь усередині під порами, пробками та заторами. |
| Люди не старі та не нові, |
| Люди такі рідні, люди так мало знайомі. |
| Саме ті, із якими ми ділимося опорами. |