Переклад тексту пісні Воробьи - Михаил Круг

Воробьи (оригінал)

Под окном на зеленых ветвях расчирикались ранние пташки.
Воробьи, вы ж воры, как и я, и у вас воровские замашки.
«Чик-чирик» — видно твой голосок так чуден, что не садят и в клетку,
Потому и воруешь, браток, с желторотства, как я с малолетки.
Ничего никогда не жалел, до последнего — водка и бабы.
А когда на общак залетел, грели плотно весь срок и не слабо.
Да батя-вор не дождался, ушел, а я не знал, я далеко был где-то…
Да я б воробышком, да так и пошел к маме, к дому да с ветки на ветку.
Кто сидит, кто в бегах от ментов за границу и снова в Россию.
Босяки топчут пыль городов, почему?
Вы ж у них не спросили…
Вы ж чуть что — при побеге стрелять, что для вас человек — раз ворюга!
А я ведь тоже хочу погулять, жить с детьми и любимой подругой.
И поэтому доля моя, как у тех воробьев, от китайцев
Воровать да скакать по ветвям, прыгать с места на место, скитаться.
А дома мама по-прежнему ждет, для нее я родной и желанный,
А я не вижу ее третий год, а приеду — возьмут, как ни странно.
А дома мама по-прежнему ждет, для нее я родной и желанный,
А я не вижу ее третий год, а приеду — возьмут, как ни странно.

Воробьи (переклад)

Під вікном на зелених гілках розчирикалися ранні пташки.
Горобці, ви ж злодії, як і я, і у вас злодійські замашки.
«Чик-чірик» — видно твій голосок такий дивний, що не садять і в клітинку,
Тому й крадеш, братку, з жовтарства, як я малолітки.
Нічого ніколи не шкодував, до останнього — горілка і баби.
А коли на общак залетів, гріли щільно весь термін і не слабко.
Та батько-злодій не дочекався, пішов, а я не знав, я далеко був десь...
Так я б воробком, так так і пішов до мами, до дому і світки на гілку.
Хтось сидить, хтось в бігах від ментів за кордон і знову в Росію.
Босяки топчуть пилюку міст, чому?
Ви ж у них не спитали…
Ви що — при втечі стріляти, що для вас людина— раз злодюга!
А я теж хочу погуляти, жити з дітьми і улюбленою подругою.
І тому частка моя, як у тих горобців, від китайців
Крати та скакати по гілках, стрибати з місця на місце, поневірятися.
А вдома мама, як і раніше, чекає, для неї я рідний і бажаний,
А я не бачу її третій рік, а приїду — візьмуть, як не дивно.
А вдома мама, як і раніше, чекає, для неї я рідний і бажаний,
А я не бачу її третій рік, а приїду — візьмуть, як не дивно.