Переклад тексту пісні Девочка-пай - Михаил Круг

Девочка-пай (оригінал)

В тебе было столько желания,
И месяц над нами светил,
Когда, по маляве придя на свидание,
Я розы тебе подарил.
Какой ты казалась серьезной,
Качала в ответ головой,
Когда я сказал, что отнял эти розы
В киоске на Первой Ямской.
Как было тепло,
Что нас с тобой вместе свело?
Девочка-пай рядом жиган и хулиган.
В нашей Твери нету таких
Даже среди шкур центровых.
Девочка-пай, ты не грусти, ты не скучай.
Понты просадил я чуть позже,
В делах узелки затянул,
А наш участковый, ментовская рожа,
Домой к тебе вдруг заглянул.
Он, как портретист на Трехсвятской,
Твоим нас с тобой рисовал.
Давил, что ты станешь подстилкой кабацкой,
И с чаем пол-торта сожрал.
Как было тепло,
Что нас с тобой вместе свело?
Девочка-пай, рядом жиган и хулиган.
В нашей Твери нету таких
Даже среди шкур центровых.
Девочка-пай, ты не грусти, ты не скучай.
Овца шебутная, мамаша,
Как утка, тряся потроха,
Тебя провожала по улице нашей,
Папаша привел женишка.
Но как-то под вечер в подъезде
К нему подкатил я слегка.
Он нес тебе розы, а я ему съездил
От всей души, с левой, крюка.
Как было тепло,
Что нас с тобой вместе свело?
Девочка-пай, рядом жиган и хулиган.
В нашей Твери нету таких
Даже среди шкур центровых.
Девочка-пай, взяли меня, ты не скучай.
Милая моя, я здесь не только потому, что любил тебя, а потому, что завязал для тебя.
Мне иногда хочется посидеть с тобой в "Лазурном",
Представляю: ты проходишь через весь зал, бардак молчит, Галька роняет поднос,
А ты садишься ко мне на колени, и я плыву...

(переклад)

У тобі було стільки бажання,
І місяць над нами світив,
Коли, по малюку прийшовши на побачення,
Я троянди тобі подарував.
Який ти здавалася серйозною,
Качала у відповідь головою,
Коли я сказав, що відібрав ці троянди
У кіоску на Першій Ямській.
Як було тепло,
Що нас з тобою разом звело?
Дівчина-пай поруч жиган та хуліган.
У нашій Твері немає таких
Навіть серед шкур центрових.
Дівчинка-пай, ти не сумуй, ти не нудь.
Понти просадив я трохи пізніше,
У справах вузлики затяг,
А наш дільничний, ментівська пика,
Додому раптом зазирнув.
Він, як портретист на Трьохсвятській,
Твоїм нас із тобою малював.
Тиснув, що ти станеш підстилкою кабацької,
І з чаєм півторта зжер.
Як було тепло,
Що нас з тобою разом звело?
Дівчина-пай, поруч жиган та хуліган.
У нашій Твері немає таких
Навіть серед шкур центрових.
Дівчинка-пай, ти не сумуй, ти не нудь.
Вівця шебутна, матуся,
Як качка, трясучись потрухи,
Тебе проводжала вулицею нашою,
Батько привів дружину.
Але якось надвечір у під'їзді
До нього підкотив я трохи.
Він ніс тобі троянди, а я йому з'їздив
Від щирого серця, з лівої, гака.
Як було тепло,
Що нас з тобою разом звело?
Дівчина-пай, поруч жиган та хуліган.
У нашій Твері немає таких
Навіть серед шкур центрових.
Дівчинка-пай, взяли мене, ти не нудьгуй.
Мила моя, я тут не тільки тому, що любив тебе, а тому, що зав'язав для тебе.
Мені іноді хочеться посидіти з тобою в "Лазурному",
Уявляю: ти проходиш через увесь зал, бардак мовчить, Галька кидає піднос,
А ти сідаєш до мене на коліна, і я пливу...