Переклад тексту пісні Тридевятое царство - Михаил Круг

Тридевятое царство (оригінал)

Старик прошавкал громко ап, и зверея испарился,
И в миг за тридевять земель, неждано очутился,
В какой эпохе, строй какой, у леса на опушке,
Изба стоит с одной ногой, всё как поведал Пушкин,
И Зеле крикнул с пьяных глаз, о земь ногой ударил,
Вертись изба ко мне тот час, меня то вы неждали,
А из избы в ответ слова, какие редко слышишал,
Так обстановка такова, там был Калиныч с Мишкой,
За встречу выпить мы не прочь, нашли в сенях бадейку,
И пили, ели там всю ночь, Калиныч дал идейку,
Уж если тридевять земель по правде существуют,
Пойдём гостить к Кощею Зель, недельку иль другую,
Не он не пьющий непойду, хотя и долгожитель,
Я вас к Кощею приведу, а он нас в вытрезвитель,
И клялся собственной башкой, про что узнал из книжек,
Кощей живёт с Бабою Ягой, сопливеньких детишек,
Но тут на дом спустилась тьма, Яга упала с печки,
И зеле громко крикнул ма, Ягуся добрый вечер,
Он ей проделал реверанс, почтенно чмокнул ручку,
Яга смутилась, впала втранс, слаба на эти штучки,
А бабка гнала самогон, и брось косиль спросила,
Кто вы такие, ты и он, что Мишку покосило,
Ты что Яга с ума сошла, мы ж нищие студенты,
А я уж думала, что вы Кощея резиденты,
Шпионит он и хочет знать, секрет мого прогона,
Чтоб самому со змеем гнать, сивуху с самогоном,
Калиныч громко завопил к Кощею едем в гости,
И на метлу тот час вскочил, и прыгал что есть злости,
Прощай бабуся не взыщи, все троя улетели,
И вот уже товарищи в Кощейском подземелье,
Обшарив в поисках углы, вина нет, крикнул Мишка,
Да пить здесь нечего увы, серебро да золотишко.

Тридевятое царство (переклад)

Старий прошавкав голосно ап, і звіра випарувався,
І в миттю за тридев'ять земель, несподівано опинився,
У якій епосі, стрій який, у лісу на узліссі,
Хата стоїть з однією ногою, все як розповів Пушкін,
І Зеле крикнув з п'яних очей, про землю ногою вдарив,
Повертайся хата до мене тієї години, мене то ви не чекали,
А із ізби у відповідь слова, які рідко чув,
Так ситуація така, там був Калинич з Ведмедиком,
За зустріч випити ми не геть, знайшли в сінях бадейку,
І пили, їли там всю ніч, Калинич дав ідейку,
Якщо тридев'ять земель по правді існують,
Підемо гостювати до Кощію Зель, тиждень чи інший,
Не він не п'є непойду, хоча і довгожитель,
Я вас до Кощію приведу, а він нас у витверезник,
І клявся власною головою, про що дізнався з книжок,
Кощій живе з Бабою Ягою, сопливеньких діточок,
Але тут на будинок спустилася пітьма, Яга впала з печі,
І зе голосно крикнув ма, Ягуся добрий вечір,
Він проробив реверанс, поважно цмокнув ручку,
Яга зніяковіла, впала в транс, слабка на ці штучки,
А баба гнала самогон, і кінь косиль запитала,
Хто ви, такі, ти і він, що Мишко покосило,
Ти, що Яга збожеволіла, ми злидні студенти,
А я уже думала, що ви Кощія резиденти,
Шпигунить він і хоче знати, секрет мого прогону,
Щоб самому зі змієм гнати, сивуху з самогоном,
Калинич голосно заволав до Кощію їдемо в гості,
І на мітлу той час скочив, і стрибав що є злості,
Прощай бабуся не погани, всі троє полетіли,
І ось вже товариші в Кощійському підземеллі,
Обшаривши в пошуках кути, вина немає, крикнув Мишко,
Так пити тут нічого на жаль, срібло та золото.