| — Я не сплю, я вижу, как гаснут звёзды, сгорая в ночи.
| — Я не сплю, я бачу, як гаснуть зірки, згоряючи вночі.
|
| — Ты далеко, ты дальше, чем эти звёзды, ты так далеко…
| — Ти далеко, ти далі, ніж ці зірки, ти так далеко…
|
| Припев:
| Приспів:
|
| Но звучит в тишине ночной старая песня и так нежно зовёт с собой туда,
| Але звучить у тиші нічний стара пісня і так ніжно кличе з собою туди,
|
| где мы вместе.
| де ми разом.
|
| Те слова: «Я люблю тебя» — шепчут мне твои губы. | Ті слова: «Я люблю тебе» — шепочуть мені твої губи. |
| Но зачем ты сказал: «Позабудь это всё».
| Але навіщо ти сказав: «Забудь це все».
|
| — Та звезда, которую ты подарил мне, она всё горит…
| — Та зірка, яку ти подарував мені, вона все горить...
|
| — Холодно мне: а эта звезда не греет — ей не до меня…
| — Холодно мені: а ця зірка не гріє — їй не до мене...
|
| Припев:
| Приспів:
|
| Но звучит в тишине ночной старая песня и так нежно зовёт с собой туда,
| Але звучить у тиші нічний стара пісня і так ніжно кличе з собою туди,
|
| где мы вместе.
| де ми разом.
|
| Те слова: «Я люблю тебя» — шепчут мне твои губы. | Ті слова: «Я люблю тебе» — шепочуть мені твої губи. |
| Но зачем ты сказал: «Позабудь это всё».
| Але навіщо ти сказав: «Забудь це все».
|
| — Я не сплю. | - Я не сплю. |
| Я верю: зажгутся звёзды, зажгутся в ночи.
| Я вірю: засвітяться зірки, засвітяться вночі.
|
| — Мой звездопад — к нему протяну ладони, мой звездопад…
| — Мій зорепад — до його простягну долоні, мій зорепад...
|
| Припев:
| Приспів:
|
| Но звучит в тишине ночной старая песня и так нежно зовёт с собой туда,
| Але звучить у тиші нічний стара пісня і так ніжно кличе з собою туди,
|
| где мы вместе.
| де ми разом.
|
| Те слова: «Я люблю тебя» — шепчут мне твои губы. | Ті слова: «Я люблю тебе» — шепочуть мені твої губи. |
| Но зачем ты сказал: «Что ты любишь меня».
| Але навіщо ти сказав: «Що ти любиш мене».
|
| Но зачем ты сказал, что ты любишь меня. | Але навіщо ти сказав, що ти любиш мене. |