Переклад тексту пісні Случай в городском саду - Михаил Круг

Случай в городском саду (оригінал)

Взяв бутылку русской водки,
Я спешил к пустому скверу.
Скоро надо на работу,
Я не прямо, я к примеру.
Я ж работаю на даче
Тёти Кати — управдома.
Не работать, так иначе
Катя выгонит из дома.
Тут навстречу кореш Колька.
И порядком подкирнувший,
И идёт с какой-то молью,
Не совсем ещё проснувший.
Я ведь с Колькой с детства знаюсь,
Он как брат со мной в получку.
К его бабам не таскаюсь —
У меня свои получше.
Встреча счастливо сулила
Опохмелку, кайф и бабу.
Баба нам двоим налила
И сказала, чтоб хотя бы Мы с Коляном — покультурней,
А то лапаем при людях.
Нам, мол, что, а ей-то будет:
Муж с Бурашева прибудет.
Эмигрировал в Анапу,
А приехал под Калинин.
В Перемерках сняли шляпу,
И замёрз, лежал весь синий.
Но вступился Колька с ходу:
«Чем ты, лярва, недовольна?»
И при всём честном народе
Ей ударил, но не больно.
Колькин друг в Афгане сгинул
За таких, как ты, шалава.
Я перо с досады вынул,
Колька крикнул: «Миша, правда!»
Если б мы исход смертельный
Этим гадам допустили,
Тюрьмы б наши опустели,
Рыли б братские могилы.
Положение нелёгко,
Где-то гибнут наши парни.
Как сказал мне кореш Лёвка:
«Псы взбесились в НАТО-псарне.
Крутит мной, как с дураками;
Дипломатия не шутка.
Плещет водочка в стакане,
Колька крикнул: «Пей, Мишутка.
Нас так просто не обманешь,
Мы их — голыми руками.
Их шмотьём не забросаешь,
Даже с узкими глазами.
Паразитные газеты
На заре нашей писали:
«Неминуем крах Советам!»
Но гадалки просчитали.

Случай в городском саду (переклад)

Взявши пляшку російської горілки,
Я поспішав до порожнього скверу.
Незабаром треба на роботу,
Я не прямо, я до прикладу.
Я ж працюю на дачі
Тітки Каті - управдома.
Не працювати, так інакше
Катя вижене з дому.
Тут назустріч кореш Колька.
І порядком підкирнув,
І йде з якоюсь міллю,
Не зовсім ще прокинувший.
Я ведь із Кількою з дитинства знаюсь,
Він як брат зі мною в получку.
До його баб не тягаюсь—
У мене свої краще.
Зустріч щасливо обіцяла
Опохмелку, кайф і бабу.
Баба нам двом налила
І сказала, щоб хоча би Ми з Коляном — покультурніше,
А то лапаємо при людях.
Нам, мовляв, що, а їй буде:
Чоловік із Бурашова прибуде.
Емігрував у Анапу,
А приїхав під Калінін.
У Перемірках зняли капелюх,
І замерз, лежав увесь синій.
Але вступився Кілька з ходу:
«Чим ти, лярво, незадоволена?»
І при всьому чесному народі
Їй ударив, але не боляче.
Колькін друг в Афгани згинув
За таких, як ти, шалава.
Я перо з досади вийняв,
Колька крикнув: "Міша, правда!"
Якщо б ми вихід смертельний
Цим гадам допустили,
Тюрми б наші спорожніли,
Рили б братські могили.
Положення нелегко,
Десь гинуть наші хлопці.
Як сказав мені кореш Левка:
«Пси збожеволіли в НАТО-псарні.
Крутить мною, як із дурнями;
Дипломатія не жарт.
Плеще горілочка в склянці,
Колька крикнув: «Пий, Мишко.
Нас так просто не обдуриш,
Ми їх — голими руками.
Їх шматком не закидаєш,
Навіть із вузькими очима.
Паразитні газети
На зорі нашій писали:
«Неминучи крах Порадам!»
Але ворожки прорахували.