Переклад тексту пісні Пожелтевший лист - Михаил Круг

Пожелтевший лист (оригінал)

Я пел под гитару, а ты по карманам,
И руки по локти, да пусто до самого дна,
Я пропустил через горло глоток окаянной,
Сплюнул с презреньем, и рявкнул, живи мол одна,
Ты мою жизнь от рубля распустила, по ветру,
Сердце в осколки разбила в воскресную рань,
Этим внесла в свою жизнь, препозорную лепту,
Душу хоть богу отдай, а ты всё-таки дрянь,
Вроде иду я один босиком, по Советской,
Где три берёзы, где небо подпёр обелиск,
Чувствую взгляд твой, назад обернулся я резко,
И лишь увидил, как кружит осиновый лист,
Лист пожелтевший под ноги прохожим ложится,
В самую грязь, под подошвы обшарпаных ног,
Словно меня приласкавшая ночью, девица,
Просит, мой милый останься ещё на чуток,
Я перед зеркалом, лист тот моё отраженье,
Где-то слетел, а откуда не помню уже,
Как в новобрачную ночь, не хватает терпенья,
Если увижу девчонку в одном неглиже,
В лирику бью, только часто с отмашкой бывает,
Вот она грань и за ней уже можно рыдать,
Переступаю, да только в душе утихает,
Гаснет по тихой, и всё же аккорд, надо брать.

Пожелтевший лист (переклад)

Я співав під гітару, а ти по кишенях,
І руки по лікті, так пусто до самого дна,
Я пропустив через горло ковток окаянної,
Сплюнув з зневагою, і¸ркнув, живи мовляв одна,
Ти моє життя від рубля розпустила, за вітром,
Серце в осколки розбила в недільну рань,
Цим внесла в своє життя, препозорний внесок,
Душу хоч богу віддай, а ти все-таки погань,
Начебто йду я один босоніж, по радянській,
Де три берези, де небо підпер обеліск,
Відчуваю погляд твій, назад обернувся я різко,
І тільки побачив, як кружляє осиновий лист,
Лист пожовклий під ноги перехожим лягає,
В самий бруд, під підошви обшарпаних ніг,
Ніби мене приголубила вночі, дівчино,
Просить, мій любий залишся ще на трохи,
Я перед дзеркалом, лист той моє відображення,
Десь злетів, а звідки не пам'ятаю вже,
Як у новонабрану ніч, не вистачає терпіння,
Якщо побачу дівчинку в одному негліжі,
У лірику б'ю, тільки часто з відмахом буває,
Ось вона грань і за неї вже можна ридати,
Переступаю, та тільки в душі вщухає,
Гасне по тихому, і все ж акорд, треба брати.