| Аккорд, еле струны дрожат на гитаре…
| Акорд, ледь струни тремтять на гітарі.
|
| Молчит фортепиано, оборвана флейта
| Мовчить фортепіано, обірвана флейта
|
| Вы песню мне сами собой наиграли
| Ви пісню мені самі собою награли
|
| О том, что я раньше не знал, жалею.
| Про те, що я раніше не знав, жалкую.
|
| Вы – дождь, промочивший бродягу до ниток.
| Ви – дощ, що промочив бродягу до ниток.
|
| Вы – солнце, которое тут же согрело,
| Ви - сонце, яке відразу зігріло,
|
| Струна у Паганини на скрипке.
| Струна у Паганіні на скрипці.
|
| Вы – мед, от которого быстро пьянеют.
| Ви – мед, від якого швидко п'яніють.
|
| Мадам, без вас убого убранство.
| Мадам, без вас убого оздоблення.
|
| Мадам, вам мало в Париже пространства
| Мадам, вам мало в Парижі простору
|
| Мадам, вы так безумно красивы
| Мадам, ви так шалено гарні
|
| Мадам, вы далеко от России.
| Мадам, ви далеко від Росії.
|
| Вы – сон, от которого мне не проснуться,
| Ви - сон, від якого мені не прокинутися,
|
| Вы – роза в парижском изысканном стиле,
| Ви - троянда в паризькому вишуканому стилі,
|
| Вы – плен, из которого мне не вернуться,
| Ви - полон, з якого мені не повернутися,
|
| Вы – ветер, такой долгожданный при штиле.
| Ви - вітер, такий довгоочікуваний при штилі.
|
| Я ваш, ваши руки я нежно целую.
| Я ваш, ваші руки ніжно цілую.
|
| И губы касаются шелковой кожи.
| І губи стосуються шовкової шкіри.
|
| Париж. | Париж. |
| Hа асфальте вас дети рисуют.
| На асфальті вас малюки малюють.
|
| Мон шер, как вы на королеву похожи.
| Мон шер, як ви схожі на королеву.
|
| Мадам, без вас убого убранство.
| Мадам, без вас убого оздоблення.
|
| Мадам, вам мало в Париже пространства
| Мадам, вам мало в Парижі простору
|
| Мадам, вы так безумно красивы
| Мадам, ви так шалено гарні
|
| Мадам, вы далеко от России. | Мадам, ви далеко від Росії. |