Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Читающий на ветру, виконавця - Михаил Башаков. Пісня з альбому Infoрмация, у жанрі Русский рок
Дата випуску: 31.08.2004
Лейбл звукозапису: Polygon Records
Мова пісні: Російська мова
Читающий на ветру(оригінал) |
Легкие будто бы пух одуванчиков, |
Кружатся деньги — добыча обманщиков, |
С виду веселых, а в сердце скучающих, |
Времени ход под собою не чающих. |
Их зерна умрут, и побегами нежными, |
Вечной любви все покроется сызнова, |
Воздуха жгучего ток тело режет мне, |
Вот уже кровь моя черная брызнула… |
Ведь я — читающий на ветру, |
В мерцающем свете стихии |
Да, я — читающий на ветру |
Уходящей эпохи стихи. |
Смех познающего, смысл уходящего, |
Мертвая азбука, след просвещенного. |
Золота выпью — напитка бодрящего. |
Я не люблю ничего упрощенного… |
И ветер не прост — в нем все лихо закручено, |
Двойственность вечная, Terminus Аni. |
Мне же держать равновесие поручено, |
Я жизнь прожигающий вечно на грани… |
Ведь я читающий на ветру… |
Несовершенных же тел всех целитель |
Дует на мир, словно в блюдечко с чаем. |
Ценности вечные — все что хотите, |
Вот почему мы так часто скучаем. |
И Меркурий — Бог, что влюбленный трицефал, |
Эту песенку смешную, между делом напевал, |
Он огонь и вода, он луна и серебро, |
Он и ангел в день суда, он и бес в ребро… |
А я читающий на ветру… |
(переклад) |
Легкі ніби пух кульбаб, |
Кружать гроші — видобуток ошуканців, |
З виду веселих, а в серці нудьгуючих, |
Часу хід під собою не чаючих. |
Їхні зерна помруть, і ніжними втечами, |
Вічного кохання все покриється знову, |
Повітря пекучого струм тіло ріже мені, |
Ось уже моя чорна кров бризнула. |
Адже я — читає на вітрі, |
У мерехтливому світлі стихії |
Так, я — читаючий на вітрі |
Відхідної епохи вірші. |
Сміх пізнаючого, сенс того, що йде, |
Мертва абетка, слід освіченого. |
Золота вип'ю — напій бадьорого. |
Я не люблю нічого спрощеного… |
І вітер не простий—в ньому все лихо закручено, |
Двічність вічна, Terminus Аni. |
Мені ж тримати рівновагу доручено, |
Я життя пропалює вічно на межі… |
Адже я читаючий на вітрі… |
Недосконалих ж тіл усіх цілитель |
Дує на світ, немов у блюдечко з чаєм. |
Цінності вічні - все що хочете, |
Ось чому ми так часто сумуємо. |
І Меркурій — Бог, що закоханий трицефал, |
Цю пісеньку смішну, між іншим співав, |
Він вогонь і вода, він місяць і срібло, |
Він і ангел у день суду, він і біс в ребро… |
А я читаючий на ветру… |