| У моїй кишені важливий лише компас (мені вкаже шлях) -
|
| Він мені не дасть впасти назад у прірву.
|
| Жоден день мені не замінить опівночі (так-так-так),
|
| Де наодинці я огинаю космос.
|
| Я не розумію, як переважаю над
|
| Демонами в голові, коли я ловлю твій погляд.
|
| Я знову на голяках, але бачу здалеку,
|
| Як люто тягне до тебе під час відходняку.
|
| Де моя сміливість? |
| Миттю куди ти пішла?
|
| Світ манекенів де кожен на своїх місцях.
|
| Залишуся попелом на карті. |
| Шкода? |
| Ні каплі.
|
| З посмішкою та піснею у вухах покину цей світ.
|
| Так, ми разом літали, забути тебе – це перебір.
|
| Тут деталі, знайти мене — потрібен телепорт.
|
| Нашої пісні не стане, якщо захоче так диригент -
|
| Адже разом літали тут, е-е!
|
| Я вже йду до тебе. |
| Пам'ятаєш, я бачив світло?
|
| Це горів вогонь на кораблі, що тонув.
|
| Я все одно йду до тебе, але ти далі з кожною хвилиною.
|
| Запам'ятай мене таким, якщо завтра раптом не настане.
|
| І мене забудуть усі, та не ти! |
| Але не ти.
|
| І мене забудуть усі, але не ти. |
| Але не ти.
|
| І нехай мене забудуть усі, та не ти. |
| О-о!
|
| Я вже йду до тебе.
|
| У моїй кишені важливий лише компас.
|
| Крізь розмазаний фокус, я в маренні
|
| Несу наосліп свій пошарпаний корпус;
|
| І поки все не стерлося - я спотикаюсь,
|
| Намагаюся не втратити невагомість. |
| Я, оу!
|
| Все валиться на очах, але ти відразу
|
| Кружишся в танці без жаху, навмання.
|
| Я не розумію, як народжений повзати
|
| Стрибнув вище, ніж ті, хто вмів літати?
|
| Нам випав шанс один із тисячі, ось би не про...
|
| Де моя сміливість? |
| Миттю куди ти пішла?
|
| Світ манекенів де кожен на своїх місцях.
|
| Залишуся попелом на карті. |
| Шкода? |
| Ні каплі.
|
| З посмішкою та піснею у вухах покину цей світ.
|
| Так, ми разом літали, будь-яким законам наперекір -
|
| Але сходами до раю було надто довго і нелегко.
|
| Ми хотіли зірватись, один одного випустивши з кайданів;
|
| Тільки де ти літаєш тепер?
|
| Я вже йду до тебе. |
| Пам'ятаєш, я бачив світло?
|
| Це горів вогонь на кораблі, що тонув.
|
| Я все одно йду до тебе, але ти далі з кожною хвилиною.
|
| Запам'ятай мене таким, якщо завтра раптом не настане.
|
| І мене забудуть усі, та не ти! |
| Але не ти.
|
| І мене забудуть усі, але не ти. |
| Але не ти.
|
| І нехай мене забудуть усі, та не ти. |
| О-о!
|
| Я вже йду до тебе. |