Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Dernier Combat, виконавця - Manau. Пісня з альбому Fest Noz De Paname, у жанрі Иностранный рэп и хип-хоп
Дата випуску: 31.12.1999
Лейбл звукозапису: Polydor France
Мова пісні: Французька
Dernier Combat(оригінал) |
Ca fait déjà des mois que t’es partie, me laissant seul |
Me voilà aujourd’hui devant toi, assis sur le sol |
Entre les fleurs, le marbre et toutes ces dalles sombres |
Je ne peux voir que ton prénom inscrit sur cette tombe |
La suite de ma vie, tu sais a tellement changé |
On dit que c’est ainsi et que le temps va me faire oublier |
Malgré les jours passés, je n’y arrive pas |
Et jour et nuit, je pense à toi |
J’entends souvent ton rire, le son de ta voix |
J’ai même des souvenirs qui me reviennent des fois |
Les réalités, complicité du passé |
De tout ce que l’on a fait ensemble et que rien ne peut effacer |
Et pourtant, il y a ce sentiment de colère |
Qui m’envahit comme un aimant attiré par le fer |
Putain de maladie qui ne s’arrête pas |
J’n'étais pas là pour ton dernier combat |
Je vais rester debout, continuer mon chemin |
A prendre encore des coups, ça va dépendre des lendemains |
Un jour tu m’as dit que la vie ressemble à un bouquin |
Qu’il y a le début, le milieu et bien sûr la fin |
C’est sûr, aujourd’hui je sais où j’en suis |
Je viens de finir le dernier chapitre de ta vie |
Tu peux partir en paix, toi seule avais raison |
Et rendez-vous sur l’Ile d’Avalon |
J’entends souvent ton rire, le son de ta voix |
J’ai même des souvenirs qui me reviennent des fois |
Les réalités, complicité du passé |
De tout ce que l’on a fait ensemble et que rien ne peut effacer |
Et pourtant, il y a ce sentiment de colère |
Qui m’envahit comme un aimant attiré par le fer |
Putain de maladie qui ne s’arrête pas |
J’n'étais pas là pour ton dernier combat |
J’n'étais pas là pour ton dernier combat |
(переклад) |
Тебе не було місяцями, залишивши мене одну |
Ось я сьогодні перед вами, сиджу на землі |
Між квітами, мармуром і всіма тими темними плитами |
Я бачу лише твоє ім’я на цій могилі |
Залишок мого життя, ти знаєш, так сильно змінився |
Кажуть, що так і час змусить мене забути |
Незважаючи на минулі дні, я не можу цього зробити |
І день і ніч я думаю про тебе |
Я часто чую твій сміх, звук твого голосу |
У мене навіть є спогади, які іноді повертаються до мене |
Реалії, співучасть минулого |
З усього, що ми зробили разом, що ніщо не може стерти |
І все ж є це почуття гніву |
Що вторгається в мене, як магніт, притягнутий до заліза |
Проклята хвороба, яка не зупиняється |
Мене не було під час твого останнього бою |
Я не спатиму, іду своєю дорогою |
Щоб отримати більше ударів, це буде залежати від завтрашнього дня |
Колись ти сказав мені, що життя як книга |
Що є початок, середина і, звичайно, кінець |
Звичайно, сьогодні я знаю, де я |
Я щойно закінчив останню главу твого життя |
Ти можеш піти спокійно, тільки ти був правий |
І вирушайте на острів Авалон |
Я часто чую твій сміх, звук твого голосу |
У мене навіть є спогади, які іноді повертаються до мене |
Реалії, співучасть минулого |
З усього, що ми зробили разом, що ніщо не може стерти |
І все ж є це почуття гніву |
Що вторгається в мене, як магніт, притягнутий до заліза |
Проклята хвороба, яка не зупиняється |
Мене не було під час твого останнього бою |
Мене не було під час твого останнього бою |