Переклад тексту пісні проклятие - макулатура

проклятие (оригінал)

А ведь мы проживем этот момент бесконечное количество раз
Сказал приятель в падике мы закончили второй класс
Запнулся об его наблюдения подумал что все-таки нас
Спасает от этой петли возможность интерпретаций
Он встал на подоконник слюна через форточку падала вниз
В тот вечер я получил в пах и чуть не лишился яиц
Моего врага звали косой гопник с худшим из лиц
Время остановилось я все еще там 93-ий чуть-чуть до маминой смерти
Между моими успехами в школе и играми в денди с отчимом
Который давал подержать не заряженный пестик
Им он скоро прострелит матери позвоночник себе грудь
Говорят такой страстной любви больше в мире не будет
В их смерти виноват я, и я себя прокляну
Ведь думал что маленький город слишком похож на тюрьму
Собирался уехать к отцу, пусть ценой чужих мук
Ее комы и самоубийства ее мужика
Лучшая жизнь качели на рваных кишках
Я люблю только безделье, остальное все работа
Для меня: что понедельник, что среда или суббота
Меня пытались научить мутить бабки еще в школе
Мой приятель продавал ответы на контрольные,
Но мне в общем-то нассать
Есть на что купить сосиску или нет
Я всю тетрадь исписал корявым
Диссом на учебу и на жизнь
Мое утро начиналось в раздевалке
Разливали спирт со вкусом скипидара
Капал сок на шаровары
И я вроде бы привык как всегда стоять за дверью
Поведением и видом вызываю я мигрень
Я как Омен или Джейсон, только ранен изнутри
Как и младшему сопрано мне тоску не укротить
Остановилась моя жизнь когда сам я порешил
Что быть пьяным и зевающим это первый шик
Чем занять себя теперь стоя в этом колумбари
Приговорен палить на дверь туда больше не впускают
Я поставил пивной стакан мимо стойки
Висят в воздухе брызги весь мир замер на стопе
И руке никогда не дотянуться к настойке
Разглядывай прошлое, но руками не трогай
Я поставил пивной стакан мимо стойки
Он висит в бликах солнца я свободен настолько
Что в извилинах вечно блуждать у истоках
Моя судьба равнодушна, но ни добра ни жестока
Как Чернышевский в вечной ссылке блуждаю в коридоре
Теперь наконец меня выставили отовсюду
Не скрою чувство немного странное
Вроде бы годы прошли, но кажется
Что поманит и буду рад встать у доски
Безделье — игрушка дьявола, это тяжелая ноша
Сколько уже исписал я страниц на своем макинтоше
В детстве меня стращали ставили шутом площадным
И вот я своею печалью делаюсь сам с собой
Под бит как безглазый кит
Даже яма эта слишком маленькая она едва по колено
Хотел быть свободным, но остался презренным
В телеге моей нет аллегорий только дешевый понт
Такая игра хоть каждый день ей устраивай переворот,
Но меня назад зовут мы знаем твоим проделкам счет
Ты далеко не гениальный и даже не середнячок,
А я был готов уже пройти позором в одном исподним
И кажется выучил урок, но застыл с рукой поднятой
Запах воска и мумий модников
А ведь мы встречались здесь бесконечное количество раз
Сказал мне бритый дядя без глаза на реабилитации
Я на всякий случай кивнул и кинул бычок в унитаз
Такие все тут философы, дай только до себя докопаться
Пошел в коридор отжаться жизнь сделала сальто
Снова кто-то орет в углу кто-то ловит мышей в палате
Дописываю как свою жизнь к этому тексту партию
Дожил до их лет и теперь проклятие
Неужели оно держит зубами за шею,
Но я забываю о том сколько лет себе отмерил
Когда невозможная жена в комнате для посещений
Позволяет потрогать ее пальцем под сеткой колготок
Под хлопком белья что там и где там
Я выхожу на берег из всех добровольных тюрем
Эти люди не здесь смотрят на воду, о чем-то думают
Кидают камни в реку я тоже кидаю пули
Пока с горизонта заражает небо обещанный ад
Созданный для самого себя много лет назад
Я поставил пивной стакан мимо стойки
Висят в воздухе брызги весь мир замер на стопе
И руке никогда не дотянуться к настойке
Разглядывай прошлое, но руками не трогай
Я поставил пивной стакан мимо стойки
Мог уйти с работы или валяться на койке
Рубеж пройден, но пока не подводил итога
Судьба равнодушна, но ни добра ни жестока

проклятие (переклад)

А адже ми проживемо цей момент нескінченну кількість разів
Сказав приятель у спадку ми закінчили другий клас
Запнувся об його спостереження подумав що ж нас
Рятує від цієї петлі можливість інтерпретацій
Він встав на підвіконня слина через кватирку падала вниз
Того вечора я отримав у пах і трохи не втратив яєць
Мого ворога звали косий гопник із найгіршим із осіб
Час зупинився я все ще там 93-ий трохи до маминої смерті
Між моїми успіхами в школі та іграми в денді з вітчимом
Який давав потримати не заряджений маточка
Їм він швидко прострелить матері хребет собі груди
Кажуть такому пристрасному коханню більше в світі не буде
В них смерті винен я, і себе прокляну
Адже думало, що маленьке місто надто схоже на в'язницю.
Збирався поїхати до батька, нехай ціною чужих мук
Її коми та самогубства її мужика
Найкраще життя гойдалки на рваних кишках
Я люблю тільки неробство, решта всі роботи
Для мене: що понеділок, що середа чи субота
Мене намагалися навчити каламутити бабки ще в школі
Мій приятель продавав відповіді на контрольні,
Але мені в загальному нассати
Є на що купити сосиску чи ні
Я весь зошит списав кострубатим
Дисом на навчання та на життя
Мій ранок починався в роздягальні
Розливали спирт зі смаком скипидару
Капав сік на шаровари
І я начебто звик як завжди стояти за дверцятами
Поведінкою і видом викликаю я мігрень
Я як Омен або Джейсон, тільки поранений зсередини
Як і молодшому сопрано мені тугу не приборкати
Зупинилося моє життя коли сам я вирішив
Що бути п'яним і зіваючим це перший шик
Чим зайняти себе тепер стоячи в цьому колумбарі
Засуджений палити на двері туди більше не впускають
Я поставив пивну склянку повз стійку
Висять у повітрі бризки весь світ завмер на стопі
І руці ніколи не дотягнутися до настоянки
Розглядай минуле, але рукою не чіпай
Я поставив пивну склянку повз стійку
Він висить у відблиски сонця я вільний настільки
Що у звивинах вічно блукати біля витоків
Моя доля байдужа, але ні добра ні жорстока
Як Чернишевський у вічному засланні блукаю в коридорі
Тепер нарешті мене виставили звідусіль
Не скоро почуття трохи дивне
Начебто роки минули, але здається
Що поманить і буду радий встати біля дошки
Неробство — іграшка диявола, це важка ноша
Скільки вже виписав я сторінок на своєму макінтоші
У дитинстві мене лякали ставили блазнем майданним
І ось я своїм сумом роблюся сам із собою
Під біт як безокий кит
Навіть яма ця занадто маленька вона ледве по коліна
Хотів бути вільним, але залишився зневаженим
В моєму теле немає алегорій тільки дешевий понт
Така гра хоч щодня їй влаштовуй переворот,
Але мене тому звуть ми знаємо твоїм витівкам рахунок
Ти далеко не геніальний і навіть не середнячок,
А я був готовий уже пройти ганьбою в одному спіднім
І здається вивчив урок, але застиг з піднятою рукою
Запах воску та мумій модників
А адже ми зустрічалися тут нескінченну кількість разів
Сказав мені голений дядько без ока на реабілітації
Я на всякий випадок кивнув і кинув бичок в унітаз
Такі всі тут філософи, дай тільки до себе докопатися
Пішов у коридор віджатися життя зробило сальто
Знову хтось репетує в кутку хтось ловить мишей у палаті
Дописую як своє життя до цього тексту партію
Дожив до їх років і тепер прокляття
Невже воно тримає зубами за шию,
Але я забуваю про тому скільки років собі відміряв
Коли неможлива дружина в кімнаті для відвідувань
Дозволяє помацати її пальцем під сіткою колготок
Під бавовною білизни що там і де там
Я виходжу на берег зі всіх добровільних в'язниць
Ці люди не тут дивляться на воду, про щось думають
Кидають каміння в річку я теж кидаю кулі
Поки що з горизонту заражає небо обіцяне пекло
Створений для себе багато років тому
Я поставив пивну склянку повз стійку
Висять у повітрі бризки весь світ завмер на стопі
І руці ніколи не дотягнутися до настоянки
Розглядай минуле, але рукою не чіпай
Я поставив пивну склянку повз стійку
Міг піти з роботи або валятися на ліжку
Рубіж пройдено, але поки не підбивав підсумку
Доля байдужа, але|ні|добра ні|жорстока