| Он мне махнул из далека: «Привет!»,
| Він мені махнув з далеко: «Привіт!»,
|
| Я как обычно всё спешил.
| Я зазвичай усе поспішав.
|
| Как-бы узнать, что через день о нём,
| Як би дізнатися, що через день про нього,
|
| Мы будем говорить: «Любил», «Жил».
| Ми говоритимемо: «Любив», «Жив».
|
| Нажми на паузу, перемотай.
| Натисни на паузу, перемотай.
|
| Я не успел сказать: «Прощай».
| Я не встиг сказати: «Прощавай».
|
| Катись всё пропадом: дела, дела.
| Катись все пропадом: справи, справи.
|
| Зачем, когда не можешь дать тепла?
| Навіщо, коли не можеш дати тепла?
|
| Припев:
| Приспів:
|
| На всё один ответ,
| На все одна відповідь,
|
| Что это просто жизнь
| Що це просто життя
|
| И если сил нет:
| І якщо сил немає:
|
| Оскалься, но держись.
| Оскалься, але тримайся.
|
| Ты всё придумал сам.
| Ти все придумав сам.
|
| Кого теперь винить?
| Кого тепер звинувачувати?
|
| Надеюсь хватит дней.
| Сподіваюся, вистачить днів.
|
| Хоть что-то изменить.
| Хоч щось змінити.
|
| Мы всё блуждаем в лабиринте дней
| Ми все блукаємо в лабіринті днів
|
| И дышим пылью суеты.
| І дихаємо пилом суєти.
|
| Как-бы узнать намного лет назад,
| Як би дізнатися набагато років тому,
|
| Что предадим свои мечты.
| Що зрадимо свої мрії.
|
| Нажми на паузу, перемотай.
| Натисни на паузу, перемотай.
|
| Я не успел всё, что хотел.
| Я не встиг усе, що хотів.
|
| Приходит грусть: кричу что изменюсь.
| Приходить сум: кричу, що змінюся.
|
| Потом плюю, а, ну, и пусть.
| Потім плюю, а, ну, і нехай.
|
| Припев:
| Приспів:
|
| На всё один ответ,
| На все одна відповідь,
|
| Что это просто жизнь
| Що це просто життя
|
| И если сил нет:
| І якщо сил немає:
|
| Оскалься, но держись.
| Оскалься, але тримайся.
|
| Ты всё придумал сам.
| Ти все придумав сам.
|
| Кого теперь винить?
| Кого тепер звинувачувати?
|
| Надеюсь хватит дней.
| Сподіваюся, вистачить днів.
|
| Хоть что-то изменить. | Хоч щось змінити. |