Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні На скотч, виконавця - Лолита. Пісня з альбому Анатомия, у жанрі Русская эстрада
Дата випуску: 16.11.2014
Лейбл звукозапису: Universal Music
Мова пісні: Російська мова
На скотч(оригінал) |
Хочу не хотеть, мы больше не те Его я развею, как дым |
Круги на воде, немного на дне |
И след от губной помады |
Мне лучше не знать про мокрый асфальт |
И про миллион входящих |
И я не со зла, мне просто нельзя |
О нём вспоминать почаще |
Не бывает без него и с ним |
Я всё время где-то возле, |
А я разделила свои сны |
Поровну на «до"и «после» |
Я к нему приклею себя на скотч |
Я его надену, чтоб потеплее, |
А я с неба, будто бы этот дождь |
Его гладит каплями по щеке |
Я к нему приклею себя на скотч |
Я его надену и застегну |
И не по себе, когда от того |
Что скучаю больше не по нему |
По сотне причин, по сути ничьи |
И это вполне привычно |
Сухое горчит, а сердце стучит |
Уже ни о нём почти что |
Всё, что не забыть, немного знобит |
Накину его на плечи |
Он где-то внутри, вдруг переболит |
И будто бы стало легче |
Не бывает без него и с ним |
Я всё время где-то возле, |
А я разделила свои сны |
Поровну на «до"и «после» |
Я к нему приклею себя на скотч |
Я его надену, чтоб потеплее, |
А я с неба, будто бы этот дождь |
Его гладит каплями по щеке |
Я к нему приклею себя на скотч |
Я его надену и застегну |
И не по себе, когда от того |
Что скучаю больше не по нему |
Я к нему приклею себя на скотч |
Я к нему приклею себя на скотч |
Я его надену, чтоб потеплее, |
А я с неба, будто бы этот дождь |
Его гладит каплями по щеке |
Я к нему приклею себя на скотч |
Я его надену и застегну |
И не по себе, когда от того |
Что скучаю больше не по нему |
Я к нему приклею себя на скотч |
(переклад) |
Хочу не хотіти, ми більше не ті Його я розвію, як дим |
Кола на воді, трохи на дні |
І слід від губної помади |
Мені краще не знати про мокрий асфальт |
І про мільйон вхідних |
І я не зі зла, мені просто не можна |
Про нього згадувати частіше |
Не буває без нього і з ним |
Я весь час десь біля, |
А я розділила свої сни |
Порівну на «до» та «після» |
Я до нього приклею себе на скотч |
Я його одягну, щоб тепліше, |
А я з неба, ніби цей дощ |
Його гладить краплями по щеці |
Я до нього приклею себе на скотч |
Я його надягну і застебну |
І не по собі, коли від того |
Що сумую більше не по ньому |
По сотні причин, по суті нічиї |
І це цілком звично |
Сухе гірчить, а серце стукає |
Вже ні про нього майже |
Все, що не забути, трохи знобить |
Накину його на плечі |
Він десь усередині, раптом переболить |
І ніби би стало легше |
Не буває без нього і з ним |
Я весь час десь біля, |
А я розділила свої сни |
Порівну на «до» та «після» |
Я до нього приклею себе на скотч |
Я його одягну, щоб тепліше, |
А я з неба, ніби цей дощ |
Його гладить краплями по щеці |
Я до нього приклею себе на скотч |
Я його надягну і застебну |
І не по собі, коли від того |
Що сумую більше не по ньому |
Я до нього приклею себе на скотч |
Я до нього приклею себе на скотч |
Я його одягну, щоб тепліше, |
А я з неба, ніби цей дощ |
Його гладить краплями по щеці |
Я до нього приклею себе на скотч |
Я його надягну і застебну |
І не по собі, коли від того |
Що сумую більше не по ньому |
Я до нього приклею себе на скотч |