Переклад тексту пісні На скотч - Лолита

На скотч (оригінал)

Хочу не хотеть, мы больше не те Его я развею, как дым
Круги на воде, немного на дне
И след от губной помады
Мне лучше не знать про мокрый асфальт
И про миллион входящих
И я не со зла, мне просто нельзя
О нём вспоминать почаще
Не бывает без него и с ним
Я всё время где-то возле,
А я разделила свои сны
Поровну на «до"и «после»
Я к нему приклею себя на скотч
Я его надену, чтоб потеплее,
А я с неба, будто бы этот дождь
Его гладит каплями по щеке
Я к нему приклею себя на скотч
Я его надену и застегну
И не по себе, когда от того
Что скучаю больше не по нему
По сотне причин, по сути ничьи
И это вполне привычно
Сухое горчит, а сердце стучит
Уже ни о нём почти что
Всё, что не забыть, немного знобит
Накину его на плечи
Он где-то внутри, вдруг переболит
И будто бы стало легче
Не бывает без него и с ним
Я всё время где-то возле,
А я разделила свои сны
Поровну на «до"и «после»
Я к нему приклею себя на скотч
Я его надену, чтоб потеплее,
А я с неба, будто бы этот дождь
Его гладит каплями по щеке
Я к нему приклею себя на скотч
Я его надену и застегну
И не по себе, когда от того
Что скучаю больше не по нему
Я к нему приклею себя на скотч
Я к нему приклею себя на скотч
Я его надену, чтоб потеплее,
А я с неба, будто бы этот дождь
Его гладит каплями по щеке
Я к нему приклею себя на скотч
Я его надену и застегну
И не по себе, когда от того
Что скучаю больше не по нему
Я к нему приклею себя на скотч

На скотч (переклад)

Хочу не хотіти, ми більше не ті Його я розвію, як дим
Кола на воді, трохи на дні
І слід від губної помади
Мені краще не знати про мокрий асфальт
І про мільйон вхідних
І я не зі зла, мені просто не можна
Про нього згадувати частіше
Не буває без нього і з ним
Я весь час десь біля,
А я розділила свої сни
Порівну на «до» та «після»
Я до нього приклею себе на скотч
Я його одягну, щоб тепліше,
А я з неба, ніби цей дощ
Його гладить краплями по щеці
Я до нього приклею себе на скотч
Я його надягну і застебну
І не по собі, коли від того
Що сумую більше не по ньому
По сотні причин, по суті нічиї
І це цілком звично
Сухе гірчить, а серце стукає
Вже ні про нього майже
Все, що не забути, трохи знобить
Накину його на плечі
Він десь усередині, раптом переболить
І ніби би стало легше
Не буває без нього і з ним
Я весь час десь біля,
А я розділила свої сни
Порівну на «до» та «після»
Я до нього приклею себе на скотч
Я його одягну, щоб тепліше,
А я з неба, ніби цей дощ
Його гладить краплями по щеці
Я до нього приклею себе на скотч
Я його надягну і застебну
І не по собі, коли від того
Що сумую більше не по ньому
Я до нього приклею себе на скотч
Я до нього приклею себе на скотч
Я його одягну, щоб тепліше,
А я з неба, ніби цей дощ
Його гладить краплями по щеці
Я до нього приклею себе на скотч
Я його надягну і застебну
І не по собі, коли від того
Що сумую більше не по ньому
Я до нього приклею себе на скотч