| Я йшов на студента, а не на художника
|
| Я з розбитої сім’ї, з розбитого дитинства
|
| У більярді я навчився більше, ніж у школі
|
| Порожні та пусті фрази того вчителя
|
| Я родом із маленького чесного містечка
|
| Де холод – мистецтво і його відкриті вулиці
|
| Я виріс у них, я втрачаю себе в них
|
| Коли я повертаюся з подорожі й відчуваю, що відчуваю спрагу
|
| Спогади важкі, вони цемент у моїй валізі
|
| Я прийшов плюнути тобі своїми піснями
|
| Я лягаю спати перед твоїми дверима
|
| Я прийшов попросити вас випити та трохи терпіння
|
| Я прийшов вам сказати, що я не сплю
|
| Бо я тону в своєму смутку
|
| Я повинен посміхатися, але мені важко
|
| Я громадянин світу, я ненавиджу війну
|
| Я ніколи не розумів ні віз, ні їхніх кордонів
|
| Щоб бачити уві сні, вам не потрібні ні гроші, ні монети
|
| Сьогодні ми будемо співати тут, завтра де завгодно
|
| Зустрінемось там, де є пляшка
|
| Сцена, сміх, повний місяць
|
| Готельне ліжко, купка зірок
|
| Там, де сльози ніколи того не варті
|
| Спогади важкі, вони цемент у моїй валізі
|
| Я прийшов плюнути тобі своїми піснями
|
| Я лягаю спати перед твоїми дверима
|
| Я прийшов попросити вас випити та трохи терпіння
|
| Я прийшов вам сказати, що я не сплю
|
| Бо я тону в своєму смутку
|
| Я повинен посміхатися, але мені важко |