Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Элизиум , виконавця - Крылья. Пісня з альбому В краю потерянных душ, у жанрі Классика металаЛейбл звукозапису: СД-Максимум
Мова пісні: Російська мова
Элизиум(оригінал) |
| Боги однажды спустились на землю |
| Рай основали в начале времен |
| Древние руны, насечки на камне |
| Повесть ведут о начале конца |
| Куплет |
| Слепой от рожденья гасконец из Берна |
| Играет на лютне и повесть ведет |
| О том, как однажды могучие боги |
| Собрались на землю в последний поход |
| К полям елисейским спустившись из рая |
| Создали преграду невидимых чар |
| И 20 ночей, очей не смыкали |
| Творили природы нетронутый дар |
| Запев |
| Преданье гласит, что лишь чистый душой |
| Сумеет от сует найти здесь покой |
| Кто рай на земле опорочил рукою |
| Вовек тот не сыщет из ада пути |
| Припев |
| Элизиум, ты создан богов незримой рукой |
| Элизиум у смертных ты отбираешь покой |
| Элизиум, под сводом небес твоя красота |
| Элизиум, пленила навек твоя красота |
| Куплет |
| Однажды нашелся душой чистый парень |
| Что землю видал с самых дальних концов |
| Вошел за ограду и мигом упали |
| Семь страшных заклятий, надежных замков |
| Застыв на мгновенье такой красотою |
| Сраженный он речи вдруг дар потерял |
| Он вырвал сорняк и ножом как пилою |
| Засохшие ветви с деревьев убрал |
| Запев |
| И стал юный странник садовником рая |
| И кровью своею скрепил договор |
| Что в тайне хранит то, что видел и знает |
| И что не нарушит он сей уговор |
| Куплет, |
| Но видно судьба пошутить захотела |
| Тот юноша был очень сильно влюблен |
| И как бы там совесть его не скрипела |
| Привел он подругу к богам на поклон |
| Поступком небрежным творцов он обидел |
| И род его проклятым был до конца |
| Ослеп, чтоб уже никогда не увидеть |
| Ни райского сада, ни милой лица |
| Запев |
| И век уж, который прошедший с рожденья |
| Потомки его вспоминают отца |
| И песню поют о том дивном мгновении |
| О глупой судьбе и проступке отца |
| (переклад) |
| Боги одного разу спустилися на землю |
| Рай заснували на початку часів |
| Стародавні руни, насічки на камені |
| Повість ведуть про початок кінця |
| Куплет |
| Сліпий від народження гасконець із Берна |
| Грає на лютні і повість веде |
| Про те, як одного разу могутні боги |
| Зібралися на землю в останній похід |
| До Єлисейських полів спустившись із раю |
| Створили перешкоду невидимих чар |
| І 20 ночей, очей не змикали |
| Творили природи незайманий дар |
| Заспів |
| Переказ свідчить, що лише чистий душею |
| Зуміє від має знайти тут спокій |
| Хто рай на землі зганьбив рукою |
| Повіки той не знайде з пекла шляху |
| Приспів |
| Елізіуме, ти створений богів незримою рукою |
| Елізіум у смертних ти відбираєш спокій |
| Елізіуме, під склепінням небес твоя краса |
| Елізіум, полонила навік твоя краса |
| Куплет |
| Якось знайшовся душею чистий хлопець |
| Що землю бачив із найдальших кінців |
| Увійшов за городу і миттю впали |
| Сім страшних закляття, надійних замків |
| Застигши на мить такою красою |
| Вражений він мову раптом дар втратив |
| Він вирвав бур'ян і ножем як пилкою |
| Засохлі гілки з дерев прибрав |
| Заспів |
| І став юний мандрівник садівником раю |
| І кров'ю своєю скріпив договір |
| Що в таємниці зберігає те, що бачив і знає |
| І що не порушить він цей договір |
| Куплет, |
| Але видно доля пожартувати захотіла |
| Той юнак був дуже закоханий |
| І як би там совість його не скрипіла |
| Привів він подругу до богів на уклін |
| Вчинком недбалим творців він образив |
| І рід його проклятим був до кінця |
| Осліп, щоб уже ніколи не побачити |
| Ні райського саду, ні милої особи |
| Заспів |
| І вік уже, який пройшов з народження |
| Нащадки його згадують батька |
| І пісню співають про ту дивну мить |
| Про дурну долю і провину батька |