Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Existence, виконавця - Кафе. Пісня з альбому Три часа ночи, у жанрі Русский рок
Лейбл звукозапису: М2
Мова пісні: Російська мова
Existence(оригінал) |
Господа, мой вердикт: наш экзистенс — чистейшая липа, |
А бессонные ночи в дыму — стопроцентное зло |
Я томлюсь в этом душном метро в ожидании гриппа |
Или чуда — того, что однажды почти что пришло |
Мы сквозь сон наблюдали еще одно странное лето |
И еще одно странное лето опять позади |
Сквозь граненый стакан не увидеть астрального света |
С «белым другом» в обнимку рунический смысл не найти |
Приветствуя новый рассвет молчаливым «ура» |
С тоской вспоминая свой дерзкий и трепетный пыл |
Я хотел изменить этот мир сегодня с утра, |
Но будильник молчал, и мир остался таким, какой был |
Господа, я не сноб, но позвольте разок усомниться |
В том, что сам я когда-то втирал тем, кто старше, в сердцах |
Блеск заветной звезды отключился на возрасте «тридцать» |
И теперь лишь залысины гордо блестят в волосах |
Стук колес, скрип сидений — на миг просыпаюсь от скрипа |
Озираюсь вокруг и опять улетаю во сне |
И томлюсь в этом душном метро в ожидании гриппа |
Так как чуда, похоже, уже дожидаться не мне |
(переклад) |
Господа, мій вердикт: наш екзистенс — найчистіша липа, |
А безсонні ночі в диму — стовідсоткове зло |
Я втомлююся в цьому задушливому метро в очікуванні грипу |
Або дива — того, що одного разу майже прийшло |
Ми крізь сон спостерігали ще одне дивне літо |
І ще одне дивне літо знову позаду |
Крізь гранований стакан не побачити астрального світла |
З «білим другом» в обіймах рунічний сенс не знайти |
Вітаючи новий світанок мовчазним «ура» |
З тугою згадуючи свій зухвалий і трепетний запал |
Я хотів змінити цей світ сьогодні з ранку, |
Але будильник мовчав, і світ залишився таким, яким був |
Господа, я не сноб, але дозвольте разок засумніватися |
У тому, що сам я колись втирав тим, хто старший, у серцях |
Блиск заповітної зірки відключився на віці «тридцять» |
І тепер лише залисини гордо блищать у волосах |
Стук коліс, скрип сидінь — на мить прокидаюся від скрипу |
Озираюся навколо і знову відлітаю у сні |
І томлюсь у цьому задушливому метро в очікуванні грипу |
Бо дива, схоже, вже чекати не мені |