Переклад тексту пісні Sur Tes Pas - Julien Clerc

Sur Tes Pas (оригінал)

Je garde le souvenir précieux
De tes joies et de tes rires
Je garderai comme un cadeau
Ma si nouvelle solitude
Tu ne reviendras pas sur tes pas
Tu ne verras plus le rivage
Et puis un jour tu m’oublieras
Tu ne reviendras pas sur tes pas
Pendant ce temps tu vieilliras
Dans un quotidien sans charme
Pendant ce temps tu regretteras
Parfois tu verseras des larmes
Qui couleront comme un cadeau
Que je te fais bien à distance
Qui te diront le froi de l’eau
Et puis le poids de la souffrance
Pendant ce temps tu changeras
Et tu prendras des habitudes
Parfois peut-être tu penseras
À notre si brève aventure
Et un jour comme par un hasard
Qui dissimule nos mystères
On se rencontrera trop tard
Avec nos rides dernières
J’aurai conservé ton cadeau
Cette si vieille solitude
Je te dirai «tiens il fait beau
Marchons un peu, le vent est dur»
Tu voudras revenir sur tes pas
Et revoir le vieux rivage
Tu penseras comme autrefois
Mais quand tu te retourneras
Je ne serai déjà plus là
Il fait calme dans ma solitude
Tes rides apparues loin de moi
Me seront comme des meurtrissures, des meurtrissures
Je ne reviendrai pas sur mes pas
Je t’abandonne là le rivage
Où un jour tu m’oublieras
Bien avant la fin de ton Age

Sur Tes Pas (переклад)

Я зберігаю дорогоцінну пам'ять
Про твої радощі і твій сміх
Збережу в подарунок
Моя така нова самотність
Ви не відстежите свої кроки
Більше берега не побачиш
І тоді одного дня ти мене забудеш
Ви не відстежите свої кроки
За цей час ви постарієте
У невимушені будні
За цей час ви пошкодуєте
Іноді ти будеш лити сльози
Який потече, як подарунок
Що я роблю тобі добре на відстані
Хто тобі скаже холод води
А потім вага страждань
За цей час ти змінишся
І ви сформуєте звички
Іноді, можливо, ви подумаєте
До нашої короткої пригоди
І одного разу ніби випадково
Хто приховує наші таємниці
Зустрінемось надто пізно
З нашими останніми зморшками
Я збережу твій подарунок
Це така стара самотність
Я скажу тобі: «Ей, сонячно
Ходімо трохи, вітер сильний»
Ви захочете простежити свої кроки
І знову побачити старий берег
Будеш думати, як раніше
Але коли обернешся
Мене тут більше не буде
В моїй самотності тихо
Твої зморшки з’явилися подалі від мене
Будуть мені як синці, синці
Я не буду повторювати свої кроки
Я залишаю тебе там на березі
де одного дня ти мене забудеш
Задовго до кінця твого віку