| Я вилучаю тебе зі свого життя
|
| Довгий час не побачу вас
|
| Я зникаю під ранковим сонцем
|
| Можливо, за цим я когось знайду
|
| Дитинко, чому ти проникаєш у мій розум?
|
| Чому ти переслідуєш мене весь час?
|
| Чому б тобі не піти і не залишити мене на місці
|
| Чому б тобі не піти і не залишити мене вільним?
|
| Цього разу
|
| Зупиніть мене, якщо ви думаєте, що можете
|
| О, у нас було кохання, яке жило й померло
|
| Коли це закінчилося, не було кому плакати
|
| Тож тепер, коли це пройшло без однієї сльози
|
| Я вважаю, що настав час, щоб мене тут не було
|
| Дитинко, чому ти проникаєш у мій розум?
|
| Чому ти переслідуєш мене весь час?
|
| Чому б тобі не піти і не залишити мене на місці
|
| Чому б тобі не піти і не залишити мене вільним?
|
| Цього разу
|
| Зупиніть мене, якщо ви думаєте, що можете
|
| Надто довго крутився навколо вашої сцени
|
| Вважайте, що мені пора подорожувати
|
| О, дитино, якщо ти не хочеш, щоб я пішов
|
| Чому ти так тихо шепочеш моє ім’я
|
| Дитинко, чому ти проникаєш у мій розум?
|
| Чому ти переслідуєш мене весь час?
|
| Чому б тобі не піти і не залишити мене на місці
|
| Чому б тобі не піти і не залишити мене вільним?
|
| Цього разу
|
| Зупиніть мене, якщо ви думаєте, що можете |