Переклад тексту пісні Освободи меня - Jandro

Освободи меня (оригінал)

Хватит с меня этой лжи — глупой, нелепой бравады
Ныне мосты сожжены, и мне не вернуться обратно,
А я ведь совсем не такой, каким бы хотелось казаться
Привычно скрывающий боль под тёмной железною маской,
А мне лишь хотелось найти приют для усталой души
Где золотом блещут сады, где б смог воплотить я мечты свои
В унынии том я был слаб, с покорностью всей будто раб
Отдался пучине страстей, а расплата пришла лишь теперь
Освободи меня, не дай сойти с ума
В мире, где пустота — в сердце у большинства
В бурном течении масс, хлёстком потоке прохожих
Я выставив жизнь напоказ стал на них чем-то похожим
С улыбкой на мёртвых губах, спокойствием в кипящих жилах
Беспечностью в грустных глазах я бы мог показаться счастливым
Ах, как бы хотелось найти пристанище беглой души
Где некогда были сады — теперь же они отцвели, увы
В том месте, царил лишь обман, но я поздно его распознал
Доверившись сладким мечтам, частицу себя потерял я там
Освободи меня, не дай сойти с ума
В мире, где пустота — в сердце у большинства
Здесь я совсем один бьюсь из последних сил
Дабы не стать чужим тому, чему служил

Освободи меня (переклад)

Вистачить з мене цієї брехні — дурної, безглуздої бравади
Нині мости спалені, і мені не повернутися назад,
А я адже зовсім не такий, яким би хотілося здаватися
Звичайний біль під темною залізною маскою,
А мені тільки хотілося знайти притулок для втомленої душі
Де золотом блищать сади, де б зміг втілити я свої мрії
У смутку тому я був слабкий, з покірністю всієї ніби раб
Віддався безодні пристрастей, а розплата прийшла лише тепер
Звільни мене, не дай збожеволіти
У світі, де порожнеча— в серці у більшості
У бурхливому перебігу мас, хльосткому потоці перехожих
Я виставивши життя напоказ став на них чимось схожим
З посмішкою на мертвих губах, спокоєм у киплячих жилах
Безпечністю в сумних очах я би міг здатися щасливим
Ах, як би хотілося знайти притулок швидкої душі
Де колись були сади — тепер вони відцвіли, на жаль
Там, панував лише обман, але пізно його розпізнав
Довірившись солодким мріям, частку себе втратив я там
Звільни мене, не дай збожеволіти
У світі, де порожнеча— в серці у більшості
Тут я зовсім один б'юся з останніх сил
Щоб не стати чужим тому, чому служив