| З неба знову вода,
|
| Всі ми з нею один на один.
|
| Хтось благає до мене йти,
|
| А комусь вже немила ти
|
| З неба знову вода, вода,
|
| Дощ її нам на двох налив
|
| Щойно була весна, вже осінь руда
|
| Рік пройшов, мов водою всіх нас змив
|
| Що змінилось, лишилось що?
|
| Чи заради цього так мерзнуть всі
|
| Є рука у моїй руці
|
| Є мета щоб були разом руки ці
|
| Скільки нас, тих хто прагне див
|
| Кожен третій, чи може всі?
|
| Після зливи на ранок один на всіх
|
| Може матимо те, що не мали досі
|
| Лий, зливо, лий.
|
| Відмивай нас всіх від бруду, літній дощ.
|
| Ми втомились як ніколи від зими.
|
| Лий, зливо, лий.
|
| Я навряд чи буду тим, ким я була
|
| Одного прошу травневих злив:
|
| Най би дощ пішов і зиму змив.
|
| І зиму змив.
|
| З неба знову вода, вода,
|
| Всі ми з нею один на один.
|
| Скляноокий брехливий звір
|
| Розколов міліон родин.
|
| Що змінилось, лишилось що?
|
| Від новин підірвало дах.
|
| Брат на брата — найбільший жах,
|
| Ті брати тепер — я і ти.
|
| Не існує ніяких їх,
|
| Ця земля нами зорана.
|
| Хочеш крові моєї - на!
|
| В нас червона обох вона.
|
| То ж не несіть нам у дім біди,
|
| Всі в воду йдем, і вийшли з води,
|
| Але не змити з пам’яті ні один із тих
|
| Хто буде молодим тепер назавжди.
|
| Лий, зливо, лий,
|
| Відмивай нас всіх від бруду, літній дощ.
|
| Ми втомились як ніколи від зими.
|
| Лий, зливо, лий,
|
| Я навряд чи буду тим, ким я був до,
|
| Одного просив травневих злив:
|
| Най би дощ пішов і зиму змив.
|
| А я раніше дощ, дощ не любив, лий,
|
| Мокрий і бридкий, гострий такий, лий.
|
| Малим не був байдуж до калюж,
|
| А так терпів, чекав аби скоріше пройшов
|
| І сонце знов і дах сухий,
|
| Але сьогодні дощ не такий,
|
| Чи я не такий, то лий, лий, лий, лий…
|
| Як червоніє бачили сніг — лий,
|
| Як люди пригортають людей моїх.
|
| Я так пишаюсь вами і так боюсь
|
| Що знов побачу, як нацькують,
|
| Розкажуть, що комусь вороги — лий
|
| І той повірить у ці жахи, жахи — лий, лий!
|
| Лий, зливо, лий.
|
| Відмивай нас всіх від бруду, літній дощ.
|
| Ми втомились як ніколи від зими.
|
| Лий, зливо, лий.
|
| Я навряд чи буду тим, ким я був до (ким я була)
|
| Одного прошу травневих злив:
|
| Най би дощ пішов і зиму змив.
|
| Лий, зливо, лий.
|
| Відмивай нас всіх від бруду, літній дощ.
|
| Ми втомились як ніколи від зими.
|
| Лий, зливо, лий.
|
| Я навряд чи буду тим, ким я був до.
|
| Одного просив травневих злив:
|
| Най би дощ пішов і зиму змив.
|
| Лий, зливо, лий. |
| Лий, зливо, лий.
|
| Лий, зливо, лий. |
| Лий, зливо, лий.
|
| Лий, лий, лий, зливо, лий.
|
| Лий.
|
| Лий, зливо, лий.
|
| Відмивай нас всіх від бруду, літній дощ.
|
| Ми втомились як ніколи від зими. |