Переклад тексту пісні Poczekalnia - Jacek Kaczmarski

Poczekalnia (оригінал)

Siedzieliśmy w poczekalni, bo na zewnątrz deszcz i ziąb
Do pociągu sporo czasu jeszcze było
Można zatem wypić kawę, albo rzucić cos na ząb
Bo nikt nie wie kiedy człek znów napcha ryło
Wtem słyszymy kół stukoty i lokomotywy świst
Więc rzucamy się do wyjścia na perony
Ale w miejscu na zatrzymał megafonów zgrzyt i pisk
— To nie wasz pociąg!
— ogłosiły megafony
Uwierzyliśmy megafonom
Uprzejmie wszak ostrzegły nas
Po co stać w deszczu na peronie
Skoro przed nami jeszcze czas
Żarcie szybko się skończyło, nuda zagroziła nam
Zaczęliśmy drzemać, marzyć i flirtować
Ktoś przygrywał na gitarze, zanucili tu i tam
Zaciążyły nam do tyłu nasze głowy
Wtem słyszymy kół stukoty i lokomotywy świst
Więc ospale podnosimy się z foteli
Ale w miejscu nas zatrzymał megafonów zgrzyt i pisk
— To nie wasz pociąg!
— przez megafon powiedzieli
Uwierzyliśmy megafonom
Pomarzyć w cieple — dobra rzecz
Po co stać w deszczu na peronie
Zamiast w fotelu miękkim lec
Po marzeniach przyszła kolej na dziewczyny oraz łyk
Co pozwolił nam zapomnieć o czekaniu
Gdy tymczasem za oknami «enty» już się użył świt
I poczuliśmy się trochę oszukani
Więc gdy znowu kół stukoty usłyszeliśmy i świst
W garść się wzięliśmy i dalej na perony
Lecz zatrzymał nas na progu już znajomy zgrzyt i pisk
— To nie wasz pociąg!
— ogłosiły megafony
Uwierzyliśmy megafonom
W końcu nie było nam tak źle
Po co stać w deszczu na peronie
Gdzie z wszystkich stron wichura dmie
Uderzyło nas jak gromem, spojrzeliśmy wreszcie w krąg
Choć już wiele, wiele świtów przeminęło
I patrzymy w starcze oczy powstrzymując drżenie rąk
Zadziwieni, gdzie się życie nam podziało
Wybiegamy na perony, lecz na torach leży rdza
Semafory hen pod lasem opuszczone
Żaden pociąg nie zabierze już z tej poczekalni nas
Milczą teraz niepotrzebne megafony
I gorzko się zapatrzyliśmy
W zabrane nam dalekie strony
I w duszach swych przeklinaliśmy
Tę łatwą wiarę w megafony

(переклад)

Ми сиділи в залі очікування, бо надворі йшов дощ і холодно
До потяга йти було ще довго
Тож можна випити кави чи щось з’їсти
Бо ніхто не знає, коли людина знову набиває нору
Потім ми чуємо стукіт коліс і свист локомотивів
Тож поспішаємо на платформи
Але там, де зупинилися гучномовці, припинився вереск і вереск
— Це не твій потяг!
Гучномовці оголосили
Ми повірили мегафонам
Адже нас люб’язно попередили
Навіщо стояти на пероні під дощем
Так як час ще є
Їжа швидко закінчилася, і нам загрожувала нудьга
Ми почали дрімати, мріяти і фліртувати
Хтось грав на гітарі, туди-сюди наспівували
Голови тяжіли на спинах
Потім ми чуємо стукіт коліс і свист локомотивів
Тож давайте повільно вставати зі своїх місць
Але в нашому місці гучномовці зупинили скрип і скрип
— Це не твій потяг!
Сказали через мегафон
Ми повірили мегафонам
Бачити уві сні тепле - до добра
Навіщо стояти на пероні під дощем
Замість м’якого крісла літаю
Після снів настала черга дівчат і ковток
Що змусило нас забути про очікування
А тим часом за вікнами «ента» вже світало
І ми відчували себе трохи обдуреними
Тому, коли ми знову почули стукіт коліс, ми почули свист
Ми зібралися і пішли далі до платформ
Але на порозі нас зупинив уже знайомий вереск і писк
— Це не твій потяг!
Гучномовці оголосили
Ми повірили мегафонам
Зрештою, для нас це було не так вже й погано
Навіщо стояти на пероні під дощем
Де вітер віє на всі боки
Нас вдарило, як грім, ми нарешті зазирнули в коло
Хоч багато-багато світанок минуло
І дивимося в старі очі, припиняючи тремтіння рук
Здивований, куди поділося наше життя
Біжимо на платформи, а на коліях іржа
Курячі семафори біля лісу
З цієї зали очікування нас більше не потягне
Непотрібні динаміки зараз мовчать
І ми гірко дивилися
На далекі сторінки, відібрані у нас
І ми проклинали в душі
Ця легка віра в мегафони