Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Epitafium dla Dylana, виконавця - Jacek Kaczmarski. Пісня з альбому Bankiet, у жанрі Поп
Дата випуску: 31.12.1994
Лейбл звукозапису: Warner Music Poland
Мова пісні: Польський
Epitafium dla Dylana(оригінал) |
Ocean w nas śpi |
I horyzont z nas drwi |
Płytka fala fałszywie się mieni |
A prawdziwy jest rejs |
Do nieznanych ci miejsc |
Kiedy płyniesz na przekór przestrzeni |
I na tej z wielu dróg |
Po co ci para nóg |
I tak dotrzesz na pewno do końca |
Niepotrzebny ci wzrok |
Żeby wyczuć swój krok |
I nie musisz wciąż radzić się słońca |
Wielbicieli i sług |
Tłum ci zawisł u nóg |
To wolności twej chciwi strażnicy |
Zaprowadzisz ich tam |
Gdzie powinieneś być sam |
Z nimi żadnej nie przejdziesz granicy |
Wielbicieli i sług |
Tłum ci zawisł u nóg |
To wolności twej chciwi strażnicy |
Zaprowadzisz ich tam |
Gdzie powinieneś być sam |
Z nimi żadnej nie przejdziesz granicy |
Zlekceważą twój głos |
Którym wróżysz im los |
Od jakiego ich nic nie wyzwoli |
Bo zabije ich las |
Rąk co klaszczą na czas |
W marsza rytm co śmierć niosąc nie boli |
Patrz jak piją i żrą |
Twoją żywią się krwią |
I żonglują słowami twych pieśni |
Lecz nic nie śni im się |
A najlepiej wiesz że |
Nie istnieje wszak to co się nie śni |
By przy śmierci twej być |
Płakać śmiać się i drwić |
To jedyny cel twojej eskorty |
Oddaj komuś rząd dusz |
I na własny szlak rusz |
Tam gdzie żadne nie zdarzą się porty |
Mówić będą żeś zbiegł |
Ale wyjdą na brzeg |
I zdradzieckie ci lampy zapalą |
Ale ty patrząc w dal |
Płynąć będziesz wśród fal |
Aż sam wreszcie staniesz się falą |
Mówić będą żeś zbiegł |
Ale wyjdą na brzeg |
I zdradzieckie ci lampy zapalą |
Ale ty patrząc w dal |
Płynąć będziesz wśród fal |
Aż sam wreszcie staniesz się falą |
(переклад) |
Океан спить в нас |
І горизонт знущається з нас |
Неглибока хвиля фальшиво мерехтить |
І круїз справжній |
У невідомі вам місця |
Коли ви пливете проти космосу |
І на цій одній із багатьох доріг |
Навіщо потрібна пара ніг |
Ви все одно дійдете до кінця |
Вам не потрібен зір |
Відчути твій крок |
І вам не потрібно продовжувати консультуватися з сонцем |
Віддані та слуги |
Натовп завис у ваших ніг |
Вони ваші жадібні охоронці свободи |
Ви поведете їх туди |
Де ти маєш бути сам |
З ними не перетнеш жодного кордону |
Віддані та слуги |
Натовп завис у ваших ніг |
Вони ваші жадібні охоронці свободи |
Ви поведете їх туди |
Де ти маєш бути сам |
З ними не перетнеш жодного кордону |
Вони ігнорують ваш голос |
Що ти їм розкажеш їхню долю |
Від чого їх ніщо не звільнить |
Бо ліс їх уб’є |
Руки, які плескають у такт |
У марші ритм того, що смерть не болить |
Дивіться, як вони п’ють і їдять |
Вони харчуються вашою кров’ю |
І вони жонглюють словами ваших пісень |
Але вони ні про що не мріють |
І ти це найкраще знаєш |
Адже того, чого немає, не існує |
Бути при твоїй смерті |
Плакати, сміятися і глузувати |
Це єдина мета вашого супроводу |
Дайте комусь ряд душ |
І йдіть своїм шляхом |
Де немає портів |
Скажуть, що ти втік |
Але вони вийдуть на берег |
І світильники підступні запалять вас |
Але ти дивишся вбік |
Ти будеш пливти серед хвиль |
Поки сам нарешті не станеш хвилею |
Скажуть, що ти втік |
Але вони вийдуть на берег |
І світильники підступні запалять вас |
Але ти дивишся вбік |
Ти будеш пливти серед хвиль |
Поки сам нарешті не станеш хвилею |