Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Ballada o powitaniu, виконавця - Jacek Kaczmarski. Дата випуску: 08.11.2018
Мова пісні: Польський
Ballada o powitaniu(оригінал) |
| Dzień jasny, chociaż mroźny, słońce świeci z góry |
| Niebo błękitne, żadnej nie ma na nim chmury |
| Dumnie wisi nad portalem jakiejś bramy |
| Napis biało-czerwony: «Serdecznie witamy!» |
| Staliśmy rzędem równym wzdłuż głównej ulicy |
| Uczniowie, matki, żony, ciecie, robotnicy |
| Szpaler milicji sprawnie nas zorganizował |
| By nie wystawała czyjaś ręka albo głowa |
| Tam, gdzie ja stałem z boku i machałem spontanicznie |
| Stały dwa przedszkolaki wyglądając ślicznie |
| One miały zrobić gościom stop nieprzewidziane |
| Bo nieprzewidziane było też przygotowane! |
| Po trzech godzinach z dala usłyszałem wrzawę |
| Podniosłem chorągiewkę, zamachałem z wprawą! |
| Temperatura wzrosła, podniecenie także |
| Każdy się pcha do przodu, palcem w oku babrze! |
| Lecz to dopiero pilot, pięciu milicjantów |
| Dwudziestu tajnych panów (ot, w razie awantur) |
| Potem samochód jeden, drugi, potem trzeci |
| Potem wojskowy gazik z prasą, radiem leci |
| Lecą do góry czapki, to już nie przelewki |
| Witają gościa papierowe chorągiewki! |
| Dojrzałem kołnierz, ucho i brew kędzierzawą |
| Błyszczący hełm, lecz to już chyba ktoś z obstawy |
| Z dziećmi nic nie wyszło — jedno się speszyło |
| Drugie swą kokardkę czerwoną zgubiło |
| Więc, nim znaleziono coś zamiast kokardki |
| Gościa porwał dalej prąd wydarzeń wartki |
| Jednej minuty nawet wszystko to nie trwało |
| Co było — przeszło, znikło, z wiatrem uleciało |
| Tłum się miesza, kręci, tłumem być przestaje |
| Na opustoszałym placu milicjant zostaje |
| Wieczór zapada szybko, koniec mojej śpiewki |
| Walają się po ziemi papierowe chorągiewki |
| Pół smętnie, a pół śmiesznie zwisa z jakiejś bramy |
| Napis biało-czerwony: «Serdecznie witamy!» |
| (переклад) |
| День світлий, хоча морозний, сонце світить згори |
| Небо блакитне, на ньому немає хмар |
| Він гордо висить над порталом якихось воріт |
| Червоно-білий напис: «Ласкаво просимо!» |
| Ми стояли в прямому ряду вздовж головної вулиці |
| Студенти, матері, дружини, різці, робітники |
| Охорона міліції організувала нас якісно |
| Щоб не виступала рука чи голова |
| Де я стояв осторонь і спонтанно махав рукою |
| Двоє дошкільнят стояли гарно виглядаючи |
| Вони мали завадити гостям бути непередбаченими |
| Бо й непередбачене було підготовлено! |
| Через три години я почув гуркіт |
| Я підняв прапор, махнув ним майстерно! |
| Температура піднялася, а також хвилювання |
| Всі штовхаються вперед, з пальцем бабусі в око! |
| Але це лише пілот, п’ятеро поліцейських |
| Двадцять таємних лордів (на всяк випадок сварки) |
| Потім одна машина, одна машина, потім третя |
| Потім військова газета з пресою, вмикається радіо |
| Капелюхи злітають, це вже не жарти |
| Паперові прапорці вітають відвідувача! |
| Я бачив, що комір, вухо та брови кучеряві |
| Сяючий шолом, але це має бути хтось із охоронців |
| З дітьми нічого не сталося – одному стало ніяково |
| Інша втратила червоний бантик |
| Ну, раніше щось замість лука знайшлося |
| Відвідувача захопив стрімкий перебіг подій |
| Це не тривало навіть однієї хвилини |
| Що було - пройшло, зникло, з вітром полетіло |
| Натовп змішується, крутиться, натовп перестає бути |
| Поліцейський залишається на безлюдній площі |
| Швидко спадає вечір, кінець моєї пісні |
| На землі розкидані паперові прапорці |
| Напівсумно, наполовину смішно висить з воріт |
| Червоно-білий напис: «Ласкаво просимо!» |