Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Autoportret Witkacego, виконавця - Jacek Kaczmarski. Дата випуску: 08.11.2018
Мова пісні: Польський
Autoportret Witkacego(оригінал) |
| Patrzę na świat z nawyku |
| Więc to nie od narkotyków |
| Mam czerwone oczy doświadczalnych królików |
| Wstałem właśnie od stołu |
| Więc to nie z mozołu |
| Mam zaciśnięte wargi zgłodniałych Mongołów |
| Słucham nie słów lecz dźwięków |
| Więc nie z myśli fermentu |
| Mam odstające uszy naiwnych konfidentów |
| Wszędzie węszę bandytów |
| Więc nie dla kolorytu |
| Mam typowy cień nosa skrzywdzonych Semitów |
| Widzę kształt rzeczy w ich sensie istotnym |
| I to mnie czyni wielkim oraz jednokrotnym |
| W odróżnieniu od was którzy Państwo wybaczą |
| Jesteście wierszem idioty odbitym na powielaczu |
| Dosyć sztywną mam szyję |
| I dlatego wciąż żyję |
| Że polityka dla mnie to w krysztale pomyje |
| Umysł mam twardy jak łokcie |
| Więc mnie za to nie kopcie |
| Że rewolucja dla mnie to czerwone paznokcie |
| Wrażliwym jest jak membrana |
| Zatem w wieczór i z rana |
| Trzęsę się jak śledziona z węgorza wyrwana |
| Zagłady świata się boję |
| Więc dla poprawy nastroju |
| Wrzeszczę jak dziecko w ciemnym zamknięte pokoju |
| Ja bardziej niż wy jeszcze krztuszę się i duszę |
| Ja częściej niż wy jeszcze żyć nie chcę a muszę |
| Ale tknąć się nikomu nie dam i dlatego |
| Gdy trzeba będzie sam odbiorę światu Witkacego |
| (переклад) |
| Я дивлюся на світ за звичкою |
| Значить, це не від наркотиків |
| У мене червоні очі піддослідних кроликів |
| Я щойно встав з-за столу |
| Так що не від болю |
| Мої губи стиснуті від голодних монголів |
| Я слухаю не слова, а звуки |
| Тож не від думок про бродіння |
| У мене стирчать вуха наївних донощиків |
| Я скрізь крадуся коло бандитів |
| Так що не для кольору |
| У мене типова тінь на ніс скривдженого семіта |
| Я бачу форму речей у їх суті |
| І це робить мене чудовим і одноразовим |
| На відміну від вас, хто пробачить |
| Ти ідіотський вірш у розмножувачі |
| Моя шия досить жорстка |
| Тому я ще живий |
| Ця політика для мене — кришталевий бруд |
| Мій розум твердий, як лікті |
| Тож не кидайте мене за це |
| Що червоні нігті для мене революція |
| Чутливий як мембрана |
| Так ввечері і вранці |
| Я тремчу, як вирвану селезінку вугра |
| Я боюся знищення світу |
| Тож для кращого настрою |
| Я кричу, як дитина в темній закритій кімнаті |
| Я більше задихаюсь і задихаюся, ніж ти |
| Частіше за вас я ще не хочу жити, але мушу |
| Але я нікому не дозволю чіпати мене, і тому |
| Коли буде потрібно, я сам візьму зі світу Віткаці |