| Усе, що ви отримуєте, продовжує нашу відстрочку
|
| Але відпущення мене все одно лякає
|
| Я завжди буду накопичувати несуттєві речі, я ненажер до покути,
|
| Я зберіг всю апатію
|
| Я бажаю ностальгії та завдати їй болю
|
| Приносить
|
| Поверніть мені, просто принесіть зараз
|
| Тож я приділяв кілька годин самослову
|
| Здається, я ніколи не можу заснути, а лише шалено споглядаю
|
| Щоб протистояти тому болю в мені
|
| Протиставте все це, і я почну повзати
|
| Через все це ти був моїм другом, а для мене це одне
|
| величезна річ
|
| Послухайте, як співає наше бабське літо
|
| Ми розжарювання на карнизах
|
| Невже так давно та мила колісниця так не качалась над головою
|
| І зробив кожен наш вдих
|
| Без покути нема й заглиблення, я пропустив би зуби, які відповідають моїм старим ранам
|
| Я знаю, що мені потрібно відпустити це, я просто не можу це забути, і я потонув у
|
| амфетаміновий мусон, минуло кілька років, перш ніж я прийшов побачити,
|
| Мене засліпила брехня, я просто не можу цього забути
|
| Що ці сліди від укусів, вони підходять до моїх власних зубів, так що з моїм другом?
|
| Самотній і прикутий до госпітального ліжка
|
| Стримані, святі, ми всі підемо, і якщо ви покинете нас,
|
| то ви вчинили нам так не так
|
| Продовжуйте, я буду навчати всіх, хто стояв поруч із нами, обличчя освітлені новим,
|
| і сюрреалістичне сонячне світло, смерть взяла верх над вірою в старі мрії,
|
| чим більше я віддаю, тим більше я задоволений
|
| Я принесу тобі світло, і я витримаю опік, без сорому, простягнись до мене зараз
|
| Наші голоси лунають однаково |