| Я народжений сином бідняка й слідую традиції
|
| Коли я досяг повноліття, я вирушив у дорогу й пішов за сліпими амбіціями
|
| Я відслужив свой час і сплатив внески, тепер я сиджу гарно
|
| Спати в перині високо над цим містом
|
| Четвера ранку, а я все ще сиджу тут і думаю
|
| Наша любов на межі, я знаю, що цей корабель тоне
|
| Я досі пам’ятаю, коли ми говорили про Південний Хрест давним-давно
|
| Дивись у моє вікно, і я дивлюся, як падає холодний дощ
|
| Десь здалеку я чую сирену
|
| Це пустка чи ще одна станція на лінії Рок-Айленд?
|
| Коли я вперше приїхав у це місто з солодким очікуванням
|
| Мої дні були наповнені музикою, а ночі — розмовами
|
| Я не хвилювався, мені все одно, куди дме вітер
|
| Так, у повітрі витала магія, і музика продовжувала літати
|
| Я був суперменом, що катався по річці
|
| Вона завжди хотіла набагато більше, ніж я міг їй дати
|
| Я досі пам’ятаю щоразу, коли ми прощалися, коли вернувся в дорогу
|
| Я був ритмистом, тепер — місцевий герой
|
| Я досі пам’ятаю, коли моя удача була до нуля
|
| Зараз сиджу і дивуюся, чому ніхто ніколи не стукає в мої двері
|
| Тепер життя гірке, життя солодке, життя — таке, як ви його робите
|
| Твоя любов робить моє життя повноцінним, і я просто не можу його покинути
|
| Настав час подорожувати, так, тепер ці дні я рахую
|
| Ми повертаємося туди, звідки ми, житимемо на старій горі
|
| Четвера ранку, а я все ще сиджу тут і думаю
|
| Наша любов на межі, я знаю, що корабель тоне
|
| Я досі пам’ятаю, коли ми говорили про Південний Хрест давним-давно
|
| Я був ритмистом, тепер — місцевий герой
|
| Я досі пам’ятаю, коли моя удача була до нуля
|
| Це пустка чи ще одна станція на лінії Рок-Айленд? |