| Я народжений сином бідняка й слідую традиції | 
| Коли я досяг повноліття, я вирушив у дорогу й пішов за сліпими амбіціями | 
| Я відслужив свой час і сплатив внески, тепер я сиджу гарно | 
| Спати в перині високо над цим містом | 
| Четвера ранку, а я все ще сиджу тут і думаю | 
| Наша любов на межі, я знаю, що цей корабель тоне | 
| Я досі пам’ятаю, коли ми говорили про Південний Хрест давним-давно | 
| Дивись у моє вікно, і я дивлюся, як падає холодний дощ | 
| Десь здалеку я чую сирену | 
| Це пустка чи ще одна станція на лінії Рок-Айленд? | 
| Коли я вперше приїхав у це місто з солодким очікуванням | 
| Мої дні були наповнені музикою, а ночі — розмовами | 
| Я не хвилювався, мені все одно, куди дме вітер | 
| Так, у повітрі витала магія, і музика продовжувала літати | 
| Я був суперменом, що катався по річці | 
| Вона завжди хотіла набагато більше, ніж я міг їй дати | 
| Я досі пам’ятаю щоразу, коли ми прощалися, коли вернувся в дорогу | 
| Я був ритмистом, тепер — місцевий герой | 
| Я досі пам’ятаю, коли моя удача була до нуля | 
| Зараз сиджу і дивуюся, чому ніхто ніколи не стукає в мої двері | 
| Тепер життя гірке, життя солодке, життя — таке, як ви його робите | 
| Твоя любов робить моє життя повноцінним, і я просто не можу його покинути | 
| Настав час подорожувати, так, тепер ці дні я рахую | 
| Ми повертаємося туди, звідки ми, житимемо на старій горі | 
| Четвера ранку, а я все ще сиджу тут і думаю | 
| Наша любов на межі, я знаю, що корабель тоне | 
| Я досі пам’ятаю, коли ми говорили про Південний Хрест давним-давно | 
| Я був ритмистом, тепер — місцевий герой | 
| Я досі пам’ятаю, коли моя удача була до нуля | 
| Це пустка чи ще одна станція на лінії Рок-Айленд? |