Переклад тексту пісні AZULEJOS - Fauve

AZULEJOS (оригінал)

Encore le même matin
Encore le même réveil
Seul dans les draps sales, putain
Dans les draps sales de mon sommeil
Encore rêvé d’mes dents qui tombent —
Cette fois ci y avait aussi des morceaux d’ongles
Du sang séché
L’autre fois j’ai vomi du verre pilé
Je finirai par me les limer — mais plus tard, plus tard
Pour l’instant je tâte ces dents désunies par le tabac
Du bout de ces doigts jaunis par le tabac
Je sens cette haleine vieillie par le tabac
Sortie par ces lèvres qui veulent plus rien avaler —
Ou seulement deux trois fièvres, des canettes et des pots délavés
Dans ces nuits
En chien de fusil
Quand mes os apparaissent translucides
Quand mon cœur tape et perce, limpide
Contre ma peau
Encore les mêmes larmes
Et moi je me surprends à les faire tomber sur la cigarette qui diffuse
Je passe mon temps à pleurer n’importe quand
Pleurer dans mon lit, pleurer sur ​​les chiottes, pleurer sous la douche
Mais surtout pas devant les autres, non, ce serait être salaud
Y’a que les écrivains qui savent rendre ça beau
Tout ce que je peux faire c’est de passer la journée à brûler comme une braise
Brûler comme une braise, le cul vissé sur ma chaise, à faire
Ces minables sourires qui puent l’encens
Ces sourires jaunes d’arnaqueur, avec toujours ces dents et ces lèvres sans
couleurs, et cette langue si sèche collée contre mon palais
J’arrive à peine à sortir des râles
Je préfère encore tordre mon visage pâle et me racler la gorge et déglutir dans
la grille de l'évier mes crachats noirs, mes soupirs, et puis me regarder dans
la glace me tâter la gueule, me tâter les gencives
Je voudrais —
Je voudrais me casser la gueule, me casser les gencives
Pour secouer le sac à geindre que je suis
Si ça s'évapore pour rejoindre le néant
Si ça devient tout, c’est le temps
Le temps seul qui finit par le dire:
Une relation, c’est un potentiel laissé à l’avenir
Mais pour moi, le ciel s’est posé comme un couvercle
D’un simple geste, elle a refermé le cercle
Et tout ce qui me reste c’est un empire de vent et de poussière
Où l’on ne sait pas rire, où l’on ne connait que la pierre
La ville n’est qu’un charnier, peut-être une île, rien d’autre à faire
Que regarder se vider à côté des autres ses plaies, et les fêlures de ses côtes
Mais pourquoi est-ce qu’il faudrait encore que je saigne?
Je me sens déjà suffisamment vidé
Il a fallu qu’elle se souvienne qu’elle ne m’aime plus
Le seul désir qu’elle m’a laissé c’est de dormir avec mon frère
Tout ira bien — la douleur vient, la douleur passe
On y arrive
Même les déchets remontent à la surface
On se lève un matin sans cette odeur rance, cette odeur d’encore
On se rend compte que la souffrance vaut toujours mieux que la mort
C’est moins définitif aussi
J’ai pas envie j’ai pas envie j’ai pas envie j’ai pas envie qu’on trace encore
le périmètre de ma vie —
Il m’reste encore quelques kilomètres et quelques envies
J’peux encore m’en aller rouler loin dans les fumées
Jusqu'à ce que la voûte devienne bleue
Et j’peux encore choper des croûtes, me brûler les yeux
À mater le soleil décliner
Peut être que tu le trouves moche
C’est vrai qu’on y trouve que de la cendre, que de la roche
N’empêche qu’y m’reste encore mon empire de vent et poussière qui n’est pas à
vendre
J’y suis roi et j’y dors, j’y suis tellement fier
Le cul posé dans le froid sur mon trône de pierre
Même que j’m’y balade encore
Libre et la bite à l’air

AZULEJOS (переклад)

Знову того ж ранку
Знову той самий будильник
Один у брудних простирадлах, блін
У брудних простирадлах мого сну
Досі сниться, як мої зуби випадають —
Цього разу були й шматочки цвяхів
Засохла кров
Іншим разом мене кинуло розбите скло
Зрештою я їх заповню, але пізніше, пізніше
Поки що я відчуваю ці розбиті тютюном зуби
Від кінчиків тих пожовклих від тютюну пальців
Я відчуваю запах старого диму
Випущений тими губами, що не хочуть більше нічого ковтати...
Або просто дві три лихоманки, вицвілі банки та горщики
У ці ночі
У пістолетному собакі
Коли мої кістки здаються напівпрозорими
Коли моє серце б'ється і пробивається, кришталево чисте
Проти моєї шкіри
Все ті ж сльози
І я відчуваю, що кидаю їх на сигарету, яка розлітається
Я витрачаю свій час на плач у будь-який час
Плакати в моєму ліжку, плакати в туалеті, плакати в душі
Але особливо не перед іншими, ні, це був би сволоч
Тільки письменники знають, як зробити це красивим
Все, що я можу зробити, це провести день, горячи, як вуглина
Горіти, як вуглинка, дупа пригвинтилася до стільця, робити
Ті пошарпані посмішки, що пахнуть ладаном
Ті жовті шахраї посміхаються, завжди з цими зубами і тими губами без них
кольори, і цей язик такий сухий прилип до мого піднебіння
Я ледве вибираюся зі стогонів
Я все ще вважаю за краще викривити своє бліде обличчя, прокашлятися і проковтнути
раковина терти мою чорну слюну, мої зітхання, а потім подивися на мене
морозиво відчуй моє обличчя, відчуй мої ясна
Я б хотів -
Я хочу надерти собі дупу, набити ясна
Струсити скиглий мішок, що я є
Якщо воно випарується, щоб приєднатися до ніщо
Якщо це все, то пора
Час на самоті, який закінчується, сказавши це:
Відносини - це потенціал, що залишився в майбутньому
Але для мене небо ліг покришкою
Простим жестом вона замкнула коло
І все, що мені залишилося, — це імперія вітру й пилу
Де ти не вмієш сміятися, де ти знаєш тільки камінь
Місто — просто братська могила, може, острів, більше нічого робити
Чим спостерігати, як його рани спорожняються поруч з іншими, і тріщини в ребрах
Але чому я все ще маю кровоточити?
Я вже відчуваю себе достатньо виснаженим
Вона повинна була пам’ятати, що вона мене більше не любить
Єдине бажання, яке вона залишила мені, — спати з братом
Все буде добре — біль приходить, біль проходить
Ви потрапите туди
Навіть сміття піднімається на поверхню
Одного ранку ти встаєш без цього прогірклого запаху, цього запаху нерухомості
Ми розуміємо, що страждання завжди краще смерті
Це також менш остаточне.
Я не хочу я не хочу я не хочу я не хочу, щоб ми знову вистежували
периметр мого життя -
У мене ще залишилося кілька кілометрів і кілька бажань
Я ще можу піти й відкотитися в диму
Поки склепіння не стане синім
А я ще можу струпатися, горіти очі
Спостерігаючи за заходом сонця
Можливо, ви вважаєте це потворним
Це правда, що є тільки попіл, тільки камінь
Тим не менш, я все ще маю свою імперію вітру та пилу, якої не буде
продавати
Я там король і я там сплю, я так пишаюся цим
Жопа лежить на морозі на моєму кам’яному троні
Хоча я все ще ходжу там
Вільний і член в повітрі