| Ти пам’ятаєш у будиночку на дереві понад усі ті турботи часу
|
| Ви запитали мене, як виглядає шлях
|
| І я сказав: «Для нас навіки далеко»
|
| І так ми вирізали свої імена, гордо на стінах лісу
|
| Перед цією клятвою, перед цією клятвою все зло тільки мовчить
|
| Моє серце несе тебе над кожною горою
|
| Тільки для вас він витримує всі шторми
|
| Бо моє серце несе тебе над кожною горою
|
| І воно живе в мені, живе в тобі, б'є на двох, на все життя
|
| Я пишу вам мемуари, чи я просто пишу речення
|
| Мені, мабуть, достатньо сказати, що я все ще доглядаю за нашим скарбом
|
| Можливо, цей лист допоможе пам'яті
|
| Можливо, ти відчуваєш те саме, що й я
|
| Чи читаєш, чи читаєш, чи ллє дощ:
|
| Моє серце несе тебе над кожною горою
|
| Тільки для вас він витримує всі шторми
|
| Бо моє серце несе тебе над кожною горою
|
| І воно живе в мені, живе в тобі, б'є на двох, на все життя
|
| Тільки для вас він витримує всі шторми
|
| Бо моє серце несе тебе над кожною горою
|
| І воно живе в мені, живе в тобі, б'є на двох, на все життя
|
| Моє серце несе тебе над кожною горою
|
| І воно живе в мені, живе в тобі, б'є на двох, на все життя |