| Багато в цьому житті, | 
| Але багато ли для нас | 
| Якщо багато то спробуй | 
| Візьми це зараз | 
| Я бачу війну з порожнечі телеекранів | 
| Там намагаються сказати нам про що робити треба | 
| Постійно повторюючи одні й ті ж фрази | 
| Все відразу обіцяючи, тримаючись за своє місце | 
| Сидячи у своїх кріслах нами керують люди | 
| Яким наплювати вже на то що буде | 
| Становитися системою один одного ненавидіти | 
| Бог не бачить цього, а може бути не хоче бачити | 
| Любити вже не можемо, може, не вміли, не хотіли | 
| Немає часу ми досягли успіху в цій справі | 
| Не знаючи в що вірити про краще все мріяли, | 
| А що ми отримали, але типу ми не знали | 
| Моя лірика промінь світла в темному царстві в цій державі | 
| Поставленому давно кимось на коліні | 
| Проводимо паралелі як у них там, а як у нас | 
| Все гірше щодня все гірше щогодини | 
| Я розплющую очі цей початок історії | 
| Мені здається що я тону в величезному мега полісі | 
| Кам'яні джунглі двадцять перше століття | 
| Кожен сам за себе тут свій менталітет | 
| Правосуддя немає тільки небеса над нами | 
| Кримінал править нами стало все реально | 
| За гроші вбивати тепер вважається нормально | 
| І начебто є закон, але це так формально | 
| З TV я чую думки, що йде рух | 
| Що наше покоління має мати терпіння | 
| Адже краще легше стане всім без винятку, | 
| Але я не вірю вам і прийманим рішенням | 
| А на верху все куплено давно там корупція | 
| Політика в Росії це проституція | 
| На долари ведуться, продаються без базару, | 
| Але чомусь тут ніхто не бачить криміналу |