| Багато в цьому житті,
|
| Але багато ли для нас
|
| Якщо багато то спробуй
|
| Візьми це зараз
|
| Я бачу війну з порожнечі телеекранів
|
| Там намагаються сказати нам про що робити треба
|
| Постійно повторюючи одні й ті ж фрази
|
| Все відразу обіцяючи, тримаючись за своє місце
|
| Сидячи у своїх кріслах нами керують люди
|
| Яким наплювати вже на то що буде
|
| Становитися системою один одного ненавидіти
|
| Бог не бачить цього, а може бути не хоче бачити
|
| Любити вже не можемо, може, не вміли, не хотіли
|
| Немає часу ми досягли успіху в цій справі
|
| Не знаючи в що вірити про краще все мріяли,
|
| А що ми отримали, але типу ми не знали
|
| Моя лірика промінь світла в темному царстві в цій державі
|
| Поставленому давно кимось на коліні
|
| Проводимо паралелі як у них там, а як у нас
|
| Все гірше щодня все гірше щогодини
|
| Я розплющую очі цей початок історії
|
| Мені здається що я тону в величезному мега полісі
|
| Кам'яні джунглі двадцять перше століття
|
| Кожен сам за себе тут свій менталітет
|
| Правосуддя немає тільки небеса над нами
|
| Кримінал править нами стало все реально
|
| За гроші вбивати тепер вважається нормально
|
| І начебто є закон, але це так формально
|
| З TV я чую думки, що йде рух
|
| Що наше покоління має мати терпіння
|
| Адже краще легше стане всім без винятку,
|
| Але я не вірю вам і прийманим рішенням
|
| А на верху все куплено давно там корупція
|
| Політика в Росії це проституція
|
| На долари ведуться, продаються без базару,
|
| Але чомусь тут ніхто не бачить криміналу |